Шокуючі історії пошукачів: останки розірваного танкіста півроку пролежали в землі за приватним будинком

30 липня 2015, 17:55
Весь цей час близькі безуспішно шукали бійця і його товаришів

Фрагмент черепа сховала місцева жителька. Фото: Фейсбук

Українські волонтери місії "Чорний тюльпан", які працюють переважно на підконтрольних бойовикам територіях, продовжують знаходити страшні нагадування про бойові дії на Донбасі.

"29 січня бої на Дебальцевському напрямку охопили кілька населених пунктів. Військові підрозділи різних родів військ брали участь у цих кривавих боях. Серед них були і танкісти. В ході бою в однієї з бойових машин виявилася пошкоджена гусениця. Це бачили товариші по службі – екіпаж танка, що знаходився поруч у той момент. На перший погляд – не смертельно небезпечна ситуація. Так, мабуть, оцінили обстановку і хлопці підбитого танка. Один з них вийшов подивитися пошкодження і в цей момент рвонув боєкомплект", – розповіла на своїй сторінці у Фейсбуці волонтер Вікторія Симкина.

Реклама

Волонтери продовжують пошуки. Фото: Фейсбук

За її словами, двоє залишилися в машині бійця миттєво згоріли живцем. Третього члена екіпажу розірвало на частини і розкидало по вулиці в Вуглегірську, де і проходив бій. Бойова машина залишилася стояти біля кафе "Вояж". Але не довго. Скоро її відвезли. Можливо, на металобрухт – разом з останками згорілого екіпажу.

Реклама

Пошуковики побували в Вуглегірську. Фото: Фейсбук

"А потім, після бою, в свої будинки почали повертатися люди. Хтось виявив у своєму дворі людську ногу, хтось частину грудної клітки, хтось шоломофон і обривки тільняшки. Де все це тепер – невідомо. І тільки одна жінка, знайшовши у дворі фрагмент черепа, прикопала його за двором і пізніше повідомила військовим", – повідомила Симкина.

Реклама

Фрагменти черепа пролежали в землі півроку. Фото: Фейсбук

Ця інформація була передана волонтерам гуманітарної місії "Чорний тюльпан", які два дні тому перевезли те, що залишилося від танкіста для експертизи до Дніпропетровська. Швидше за все, вважає жінка, це останки того хлопця, який вийшов подивитися на пошкодження танка.

"Що тільки не робили мами загиблих, щоб знайти синів. Одна з них, ризикуючи власним життям, приїжджала на окуповану територію і займалася пошуками самостійно. Але для будь-якої матері її життя куди менше значить, ніж життя дитини", – каже волонтер.

Для загиблих танкістів це був другий приїзд в зону бойових дій. Вони вижили під Саур-Могилою, а за Вуглегірськ віддали життя. Молодшому з них було 24 роки, найстаршому – трохи більше 30.