Фото: Ю. Давидова
З Харкова щодня вивозять більше 5000 кубометрів сміття, доглядають за 12 млн газонів і клумб, тисячами дворів. Щодня цю роботу виконують тисячі харків'ян, які всупереч поширеній думці доводять, що їхня праця гідна великої поваги. "Сегодня" попрацювала з ними, прибираючи сміття, приводячи в порядок клумби та кущі.
На вул. Новгородській погляди дітвори прикуті до величезної машини з залізними "лапами". Малюки з великим інтересом спостерігають не тільки за складним механізмом, а й навантажувачем сміття Сергієм Грушко, який підганяє євроконтейнер на коліщатках до спецтехніки. "Залізні лапи" охоплюють сміттєвий бак і піднімають його по маніпулятору, роботу якого робочі регулюють спеціальним клапаном. На моніторі камери заднього виду за процесом з кабіни спостерігає водій сміттєвоза КП "Комплекс з вивезення побутових відходів" Андрій Тараненко, поруч з яким розташувалися ми. Чоловік каже, що влітку контейнери підвозити до машини легко, а ось взимку по снігу або восени, коли з мокрою листям вони важать 150-200 кіло, співробітникам КП доводиться туго.
З цією бригадою о 18:00 ми вирушили на роботу пр-том Науки і прилеглими вулицями. Для Андрія Тараненко – це нова ділянка, який за ним закріпили чотири дні тому. В руках він тримає два аркуші формату А4 з роздрукованою чорно-білої картою. На ній синьою ручкою обведені потрібні локації, а в таблиці з адресами житлових будинків він позначає, скільки сміттєвих баків вивантажив за зміну з кожної точки. І таку сувору звітність йому потрібно вести кожен раз.
Андрій більше любить ранні зміни, які починаються о 3:00. Тоді наступний день він може провести з сім'єю і впоратися зі справами по дому.
"З нічної зміни повертався і збирав дитину спочатку в садок, потім в школу. Дружині на 7.00 на роботу, вона не встигала. Я ж не поведу дитину, щоб у неї бардак на голові був. Треба ж цю справу якось усунути. Папа їй хвости, гульки, коси заплітав. Вона з моєї косою могла ходити два дні точно", – сміється Андрій і їде від двору до двору, вивантажуючи перші десятки сміттєвих баків.
Але не завжди робота сміттярів йде строго за наміченим планом. На другій годині роботи ми проїжджаємо повз два сміттєвих контейнери, які повинні були забрати в першу ходку. Але під'їзд до них перегородили два авто. Хлопці, щоб не втрачати часу, вирішили заїхати за цими відходами наступного разу. По ходу розмови машина поступово заповнюється сміттям. Всього в неї поміщається 50-60 баків. Коли відмітка на манометрі досягає 12,5 тонни, з яких 7-8 тонн – це вага самої машини, вирушаємо на Дергачівський сміттєвий полігон для вивантаження. Дорога з центру міста туди займає близько сорока хвилин. Протягом зміни сміттєвозу на полігон потрібно навідатися двічі, тобто зібрати сміття з більше ніж сотні баків.
У в'їзду на полігон Андрій заповнює талон з даними машини, вказуючи обсяг сміття. Далі за справу береться напарник Сергій Грушко, який відповідає за розвантаження сміття. Порожня машина повертається до Харкова близько опівночі і продовжує прибирання центру, тому що до ранку треба встигнути зробити другу ходку. "Здавалося б, що там складного? Їдь сміття вивозь. За великим рахунком, ну дали тобі карту, адреси всіх будинків – і їдь, куди хочеш. Але ж все залежить від багатьох факторів: починаючи від пробок на дорозі і закінчуючи форс-мажорними обставинами типу проколу колеса. Ось сьогодні, наприклад, виїхали о 18:00 з гаража і тільки о 19:00 були на точці", – говорить Андрій.
Як пояснив директор КП КпВБО Фазіль Аббасов, сміття з центру вивозять тільки в нічну зміну, коли всі роз'їжджаються. Спальні райони зручно прибирати і вдень. "Є три робочі зміни: з 4:00, 7:00 і з 18:00 тривалістю 8 годин", – пояснює директор КП. Всього в місті щодня виїжджає на збір ТПВ близько 70 машин.
За прибирання дворів в семи районах міста відповідає КП "Харківблагоустрій". Більше 1700 працівників щодня приводять в порядок територію навколо багатоповерхівок. Одна з них – низькоросла 70-річна жінка Роза Лупир, за плечима якої – вища освіта і близько 20 років досвіду на керівних посадах. Вона встигла побувати і головою місцевого комітету, і завідуючою телеграфної станції, і директором офіцерської і солдатської їдальні. А за роботу завідуючою секретного діловодства в протиповітряній обороні у жінки дві урядові медалі. В її підпорядкуванні знаходилися військові, а зараз в її розпорядженні – прибудинкова ділянка на вул. Олімпійській, 13, де вона працює двірником.
"Прийшла на півроку, а затрималася на 10 років", – розповідає нам Роза Іванівна, розпушуючи грунт на клумбі у дворі. Зміна у жінки, як і у всіх двірників, починається о 7:00. Але якщо завдання об'ємне або вимагає негайного виконання, Роза Іванівна може вийти і о 5:00. Зараз її день чітко спланований і розділений на підзадачі, а спочатку вона нічого не встигала. "Я фізично не працювала ніколи. Не знала навіть, куди цю мітлу повісити. Двірника вважають останньою професією, найнижчою. Я, коли прийшла, теж соромилася. Щоб мене не бачили знайомі, натягала нижче берет, шапку або хустку. Мені було соромно. А зараз, коли мене запитують, ким ти працюєш, відповідаю, що директором двору. Звучить?" – Жартує жінка.
Ось уже шість років, майже кожен ранок Ірини Чаплигіної починається у дворі будинку на пр-ті Науки, 19. Сьогодні в її "джентльменському наборі" червона мітла, ножиці і пластикове відро для сміття. А в обов'язки входить прибирання прибудинкової території, покіс, обрізка кущів, посадка квітів, фарбування лавок, контейнерів та урн.
У те, що їй п'ятдесят, віриться насилу. Струнка жінка з русою косою та помадою на губах запевняє, що найздоровіші люди – це двірники, тому що вони працюють на повітрі.
"У мене бабуся до 101 року прожила. У селі жила і буряк полола. У нас вся сім'я така. Мені мої кажуть взимку: "Ну відпочинь хоч трохи". Ну як, кажу? Снігу скільки, буде йти хто, ще впаде. Мої ж мешканці!" – каже Ірина, згадуючи, що через сніг одного разу довелося добиратися на роботу на таксі – громадський транспорт не ходив.
Вдалося нам відшукати і озеленювача, який любить свою роботу і взявся за бензоножиці за бажанням, а не за волею долі. 45-річний Володимир Бережний близько 30 років доглядає за рослинами. Він ріс в селі і з дитинства збирав гербарії, засушуючи лікарські рослини. "Ще перші свої фломастери отримав, коли десятикілограмовий мішок суцвіть деревію назбирав. Це була моя перша зарплата в вісім років", – згадує Володимир.
Семигодинний робочий день і "комуналка" зі знижкою
Двірники, озеленювачі і трактористи КП "Харківблагоустрій" трудяться по п'ять днів на тиждень. На відміну від інших їх робочий день коротший на годину, а перед вихідними – прибирати двори і доглядати за клумбами потрібно п'ять годин. Зарплата у співробітників варіюється від 3200 до 5000 грн в залежності від обсягу виконаної роботи.
"Двірник і озеленювач користуються пільгами на оплату комунальних послуг: їм надається 100-відсоткова пільга на одну людину при оплаті опалення, водопостачання та водовідведення. Цю суму (до 800 грн. – Авт.) можна вважати надбавкою до зарплати. Зараз добиваємося пільг для трактористів", – говорить заступник директора КП Надія Сапріна. А ось співробітники КП "КпВТБО" в середньому заробляють 5855 грн.