Місцеві угруповання розділилися на частини і тепер вони ворогують між собою. Від їхніх взаємних обстрілів страждають мешканці сусідніх сіл. Вогонь ведуть щодня і деколи одразу в декількох напрямках.
Після зникнення лідера бойовиків на прізвисько "Біс" ситуація в Горлівці помітно ускладнилася. Бойовики розділилися на кілька угруповань, і воюють не тільки з українською армією, але і між собою.
"На териконі 4-5 там місцеве ополчення, специфічний контингент, у них своя держава, вони воюють і з териконом 6-7, і з Горлівкою. У Горлівці там контингент – є росіяни, є різного роду бійці, зібрані з інших областей, тобто не місцеві, а там з Луганська тощо. Активізувалися, обстрілюють позиції наших сусідів з Градів, Ураганів", – каже командир взводу 3-го батальйону ЗСУ Роман.
Стріляють горлівські відразу у декількох напрямках. Вогонь відкривають як у бік сусідніх Майорська і Дзержинська, так і в напрямку Дебальцевого. На цьому тижні крім артилерії стали використовувати і піхоту. У четвер два десятка автоматників підібралися до українських армійців критично близько – на 300 метрів.
"Прийняли бій. Підходили близько, під прикриттям крупнокаліберних кулеметів, у них там тунгузка. Підходила піхота, хочуть взяти блокпост у кільце, є і професіонали, які підходять. Он снайпер там, у нього калібр 12,7 стріляє, наш блокпост обстрілює постійно, щодня", – розповідають військові.
Страждають від частих обстрілів і місцеві жителі. Минулого тижня снаряди полетіли в житлові райони Дзержинська. Періодично падають міни і в Майорську. Валентина несла додому воду, не дійшла до під'їзду всього 20 метрів, коли снаряд розірвався за її спиною. Допомагати жінці довелося армійцям – лікарів у селищі давно немає.
"Взагалі-то я не відчула відразу. Бігла, страшно було, коли почали палити. Кинули відра? Я їх навіть не кинула, у мене їх вибило. Страшно, боїмося на вулицю вийти. А тепер – так взагалі боюся", – каже Валентина.
Командир взводу з позивним "Койот" втішає жінку – страх мине, а з медикаментами армія допоможе. Його батальйон стоїть у Майорську з липня без ротації. З місцевими давно познайомилися, допомагають продуктами. Але зізнаються – дуже втомилися і хочуть додому у відпустку.
"Чекаємо закінчення війни, позиції здавати не збираємося. Втомилися, звичайно, хотіли б, щоб нас поміняли, але на нашій позиції, а так в принципі ми вистоїмо, ми для цього сюди і прийшли – це наша земля", – зазначив боєць 34-го батальйону ЗСУ Олександр.
Погіршує становище і погода. У мороз навіть техніка іноді відмовляється воювати. Танкіст Максим щодня прогріває свій Т-64. Каже, що машина стара і вимагає особливого ставлення.
"64-ка дуже важка, глохне. Її треба спочатку прогріти нормально, це 20-30 хвилин, потім завести, щоб вона попрацювала, щоб мастило нагрілося, і потім тільки можна їхати. Це дуже довго", – каже танкіст Максим.
Розігрівшись, танк виконує справжні віражі. Максим жартує: війна закінчиться – піде у формулі 1 брати участь.
А поки прогріває машину, заодно розчищає дорогу від снігу.
Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "События" на каналі "Україна" за 28.11.2014 19:00.