Тисячі мирних жителів Донбасу існують за межами можливого. Люди похилого віку та інваліди, прикуті до ліжка хворі, кинуті і позбавлені всіх соціальних благ. Сьогодні їм допомагають тільки благодійники. Волонтери гуманітарного Штабу Ріната Ахметова привозять мирним громадянам на непідконтрольній території продуктові набори. Тим, хто не може покинути житло, – додому.
Валентина Іванівна Кузнєцова в 76 років нічого не бачить і ледве ходить. Діагноз "катаракта" лікарі поставили кілька років тому. Дорога операція – пенсіонерці не по кишені. З роками хвороба прогресувала, що призвело до повної сліпоти.
Валентина Іванівна, замерзаючи і голодуючи, насилу пережила цю зиму. Жінка самотня і безпорадна.
"Я нічого в хаті не можу знайти – ні свої речі, не можу знайти. Я нічого не бачу. Я вирішила все з хати викинути. Щоб по стінах я могла знайти вихід. Я ходити не можу, я все ось так от тільки сидячи на четвереньках, порядок можу навести", – каже Валентина Кузнєцова, мешканка Донецька.
Будинок Валентини Іванівни настільки старий, що може впасти в будь-який момент. Всі комунікації зруйновані. Вхід у житло – тільки через вікно, двері завалені дошками і речами. Тут немає нічого: ані газу, ані води, ані світла, ані опалення. І якщо від холоду врятував одяг, голод втамувати було нічим. На допомогу прийшла сусідка.
"Я лежала при смерті, і, якби вона не допомогла, я б взагалі померла... Вона подзвонила, щоб мені хто-небудь привіз щось, бо я вже вмирала, я прийшла до неї за окропом", – продовжила Валентина Кузнєцова.
Той день Людмила Іванівна згадує з жахом. Вона живе поруч з Валентиною Іванівною більше тридцяти років. Каже, скромна і порядна сусідка, як і тисячі людей похилого віку, кинута напризволяще.
"Мені її шкода. Родичів немає у неї, нікого. Нам дуже шкода її. Тепла у неї немає, води немає, світла немає. Нам дуже її шкода", – сказала Людмила Пефтібай, мешканка Донецька.
Побачивши пенсіонерку в такому стані, Людмила Іванівна вирішила допомогти. Звернулася в штаб Ріната Ахметова. Сама вже півроку отримувала продуктові набори.
"Спасибі Рінату Леонідовичу за все ось це, розумієте. За борошно. Жили тільки на цьому, пекли млинці", – зазначила вона.
Набір виживання Валентині Іванівні волонтери стали привозити додому.
"Для мене відразу здалося все жалюгідним, надалі я більше почав замислюватися про те, що відбувається зараз, і яка доля чекає на нас у майбутньому? Кожен може опинитися на її місці", – сказав Данило Шуліка, волонтер Гуманітарного штабу Ріната Ахметова.
Штаб Ріната Ахметова доставляє продукти адресно вже рік. Це один з перших напрямів, який запрацював з початком бойових дій на Донбасі. Потреба об'єднала всіх – кому допомога потрібна і хто хотів її надати.
"Ці люди живуть, тобто лежать на ліжку і чекають, поки в їхній будинок щось прилетить. Ось це найсумніше. Є важкі випадки, коли всі члени сім'ї – інваліди. Це дуже складно. До сліз боляче дивитися на них", – додав Антон Синявський, волонтер групи "Відповідальні громадяни".
Тринадцять тисяч наборів виживання – стільки доставили допомоги Ахметова на непідконтрольній території людям похилого віку та інвалідам за рік адресно.
"Вони чекають навіть за тиждень до доставки, ми отримуємо дзвінки повторні: чи не забули ви про нас, ви приїдете до нас? Обов'язково ми їх ставимо на маршрут і на доставку. У нас було багато випадків, коли залишаються самі на цілий під'їзд бабусі, або в покинутих барачних будинках, одні на вулиці. Люди дійсно залишаються в біді", – сказала Анжела Сурмава, координатор Адресної доставки гуманітарної допомоги Штабу Ріната Ахметова.
У кожному будинку волонтерів зустрічають знедолені. Ці люди втратили будь-яку надію на допомогу.
Володимир Васильович – інвалід із Тореза. Тридцять років тому після травми на шахті йому ампутували руку і ногу. Через кілька років – першої групи інвалідності позбавила держава.
"Перші два роки була перша група, потім забрали першу групу, дали другу. Сказали: лівою рукою вмієш вже ложку тримати? – вмію, якщо хто приготує", – говорить Володимир Усов, житель Тореза.
Сумувати Володимиру Васильовичу ніяк не можна. Адже під його опікою – лежача жінка, в якої діабет. На лікування і їжу у старих грошей немає. Рятуються допомогою Ріната Ахметова.
"Майже на місяць вистачило всього – і крупи, і ще навіть залишилося трошки. Ось так", – сказав Володимир Усов, житель Тореза.
Щоб не збожеволіти від страху Тетяна Яківна почала малювати. Ці пейзажі її заспокоюють. Що було з Донецьком після Великої Вітчизняної, вона бачила на власні очі.
"Це після війни – все було зруйновано, крім кінотеатру Шевченка", – каже жінка і показує на фото себе молодою.
Про те, як звільняв Київ від німців, у дитинстві маленькій Тані розповідав батько. Того, що зараз відбувається з рідним містом, – не пережив би, вважає жінка.
"Все це жах. Це чорний жах. Єдине позитивне в усьому цьому, що немає моїх батьків. Що вони цього сорому, приниження не бачать", – зі сльозами на очах каже Тетяна Макєєва, мешканка Донецька.
Міжнародні організації констатують погіршення ситуації, в якій опинилися мирні жителі Донбасу. В ОБСЄ стурбовані тим, як відновити інфраструктуру напередодні зими. Є серйозна загроза залишитися без ліків і продуктів.
ФОТО: Перший ешелон гуманітарного рейсу Ріната Ахметова везе допомогу на Донбас
"Ми намагаємося сприяти локальному припиненню вогню, щоб ремонтні бригади могли усунути неполадки. Ми знаємо, що в зоні конфлікту поставки медичного обладнання та медикаментів від гуманітарних місій ускладнені", – заявив Олександр Хуг, заступник голови спеціальної моніторингової місії ОБСЄ.
За останніми даними ООН, Гуманітарну допомогу на Донбасі чекають більше двох мільйонів осіб. На цьому тижні гуманітарну ситуацію і дотримання прав тих, хто залишився на непідконтрольній території і хто виїхав, обговорювали на міжнародній конференції в Києві. Її учасники вважають, що створення "зелених коридорів" для безперешкодного пропуску гуманітарки через лінію дотику – термінове питання. Вже рік його на державному рівні обговорюють. Але проблема не вирішена.
"Для того щоб гуманітарний коридор запрацював, необхідно, щоб до цього підключили всі ресурси, міжнародні організації. Одна Україна впоратися з цією проблемою не може", – вважає Коба Хабази, колишній голова департаменту внутрішньої політики та регіонального розвитку в президентській Адміністрації Грузії.
А поки проблему не вирішили, людям похилого віку та інвалідам сподіватися нема на кого, крім благодійників. Їм важливо розуміти, що про них не забули, і що до них знову приїдуть і підтримають.
"Ось це відчуття, що кинули всі. І хтось робить, виявляється, хтось думає, що комусь потрібні. Я дуже вдячна", – сказала Тетяна Макєєва, мешканка Донецька.
Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "События недели" на каналі "Україна".