Харків'янин Ігор Горбов створює унікальні інструменти для музикантів. У його колекції – африканські ліри і арфи, казахські кобизи, японські лютні, банджо і багато інших речей, на яких в різні часи грали в найвіддаленіших куточках світу.
За словами майстра, творчістю він захопився ще в дитинстві: закінчив художню школу, училище, а потім вступив до худпрому на факультет дизайну меблів. Так вже вийшло, що все життя Ігор спілкувався з музикантами і любив спостерігати за їх грою. "Мені завжди був цікавий сам принцип вилучення музики з інструменту. Я почав заглиблюватися в цю тему і зацікавився, як звучить музика різних народів. За ці роки я зробив для себе чимало цікавих відкриттів", – поділився з "Сегодня" Ігор Горбов.
Умілець зрозумів, що інструменти можуть відтворювати музику природи, видаючи, наприклад, звуки вовчого виття або польоту птиці. Саме тому наш герой і бачить в інструмент не непритомну річ, а щось живе. "Той же казахський кобиз мені представляється конем. Якщо його не приборкати, він тебе "скине" – грати на ньому не так просто", – запевняє Ігор.
Що цікаво, створюючи унікальні інструменти, яких в колекції умільця вже більше сорока, він не подорожує по різних країнах, щоб почути їх автентичне звучання. Винятком була лише поїздка в Росію, де Горбов слухав музику справжніх гуслів. Інформацію Ігор черпає з книг, газет і журналів, дещо знаходить в інтернеті і береться за стамески та рубанки. Не обходиться в цій роботі і без клею, але застосовує майстер лише органічний, зокрема – рибний клей, який роблять з бульбашок осетрових. На створення одного інструмента у нашого героя йде від місяця до року. А деякі речі, на кшталт індійської ситари або японської лютні, він і зовсім робив більше п'яти років.
За словами Ігоря, справа в тому, що для багатьох інструментів потрібні дуже рідкісні або дорогі матеріали. Тоді доводиться викручуватися: наприклад, слонову кістку можна дістати з клавіш старих піаніно. "Одного разу один був в Індії, прийшов до місцевих умільців і сказав, що я в Україні роблю ситар і у мене немає потрібних струн. Так ті хлопці були настільки вражені, що передали мені два моткиструн безкоштовно", – згадує Ігор.
Свої інструменти майстер не продає, а й без діла не тримає, граючи на них з друзями. У планах Ігоря – не тільки показувати свої роботи людям, а й давати концерти. Наш герой також визнається, що хотів би зробити унікальний інструмент в масштабах цілої кімнати, який буде грати за принципом шарманки.