Фото: А. Нікітін
У Дніпропетровську продовжують збирати допомогу для українських солдатів. Однак у міліції фіксують випадки шахрайства. Попастися на вудку нечистих на руку "волонтерів" може кожен.
Як допомогти солдатам
Перемир'я, на яке сподівалися мільйони українців після підписання мінських угод, так і не настало. У зоні бойових дій стрілянина не припиняється, а солдати відчувають потребу в найнеобхіднішому.
"Потреба є у всьому – в продуктах, обмундируванні, засобах гігієни. Після мінських угод від 15 лютого потреби солдат не зменшилися, але виникли нові проблеми. Багато бійців пішли по ротації, але на зміну їм направили нових військових. Ті, хто вирушили додому або у військові частини, забрали з собою аптечки, обмундирування. Новоприбулі солдати скаржаться на нестачу медикаментів, технічної води", – розповідає Хазан.
Наталія Хазан продовжує допомагати військовим. Фото: Соцмережі
При цьому показова історія солдата з 93-ї механізованої бригади Івана з позивним "Гном". Кілька днів тому Іван пройшов демобілізацію. У зоні конфлікту на сході країни він перебував із моменту початку протистояння. Іван – "кіборг", він захищав донецький аеропорт. Але коли настав час повертатися в рідний Дніпропетровськ – нічого не взяв з собою. "Речі ще знадобляться нашим хлопцям", – вважає Іван.
"Кіборг" із позивним "Гном" майже рік воював на Донбасі. Фото: Соцмережі
"Як і в мирному житті, не можна всіх рівняти під одну гребінку. Є благородні, є і лукаві люди. При цьому варто розуміти, що на психіку війна діє не кращим чином. Деякі ламаються. Але більшість залишаються чесними людьми", – зазначає Хазан.
Також солдати, за словами волонтера Михайла Тонконогого, потребують буржуйок. Бійцям доводиться тижнями сидіти на сухпайках – консервах, тушонці, а гарячу їжу просто немає на чому приготувати. "Гаряча їжа просто необхідна. Навіть якщо у солдатів є їжа, на чому її приготувати? На одному сухому пайку довго не протягнеш. І все таки ситуація з харчуванням краща, ніж на початку протистояння. Тоді важко було дістати навіть макарони", – говорить Тонконогий.
Збирають волонтерську допомогу всіма можливими способами. Як за допомогою соцмереж – у групах розміщують номери банківських карток, на які небайдужі українці переводять кошти, так і в пунктах прийому. Вони здебільшого розташовані в центральній частині Дніпропетровська.
Допомогу солдатам збирають усім миром. Фото: Соцмережі
"Слід довіряти перевіреним волонтерським організаціям і конкретним людям. Ми неодноразово фіксували факти шахрайства", – каже Наталя.
Шахраї серед волонтерів
У центрі Дніпропетровська багато молодих людей, які з пластмасовими скриньками просять гроші у перехожих. Їм можна довіряти, але лише за наявності документів, що підтверджують.
"Таких організацій у місті не так вже й багато – навряд чи набереться з десяток. В Інтернеті є списки цих організацій. Варто також звертати увагу на фотографії з передової, чи справді волонтер регулярно їздить у зону бойових дій", – розповідає один з організаторів волонтерського руху у Дніпропетровській області Михайло Тонконогий.
Якщо волонтер називає лише номер бригади, велика ймовірність, що ви маєте справу з шахраєм. "Потрібно не соромитися, ставити якомога більше запитань. Дніпропетровці повинні знати, куди саме йдуть їхні гроші", – говорить Наталія Хазан.
Вивести на "чисту воду" шахраїв складно. Якщо людина віддала гроші на ті, чи інші потреби, простежити, кому саме вони дістануться – не так вже й просто. "Так, у своїй роботі я стикалася з махінаціями. Але без рішення суду назвати ту чи іншу людину шахраєм – я не можу. Поки що жодного рішення суду не було", – каже Хазан.
Підтверджує слова волонтера і начальник Центру по зв'язках з громадськістю обласного МВС Олексій Щербатов. Міліціонер каже, що важко вивести на чисту воду махінаторів. Адже люди добровільно віддають свої гроші. "Є кілька відкритих кримінальних проваджень. Але довести провину підозрюваних дуже непросто. Єдине, на що можна сподіватися, це на совісність людини, яка присвоїла собі гроші або товари. На те, що передбачуваний злочинець визнає провину. Але абсолютно зрозуміло, що сподіватися на чесність людини, яка раз обдурила, дуже складно", – розповідає Щербатов.
"Селфі" можуть нашкодити
Все таки більшість волонтерів – чесні люди, але і вони не повинні забувати про безпеку військовослужбовців. "Деякі волонтери викладають в Інтернет "селфі" з військовими, з лікарями в прив'язці до конкретної місцевості. Бували випадки, що потім починалися обстріли. Краще викладати в Інтернет фото звітів і безпосередньо самих товарів й амуніції, яку направляють на Донбас", – вважає Наталія Хазан.
Нещодавно кількох людей поранили через безпечність волонтерів. "Один із дніпропетровських волонтерів приїхав у Піски. Не хочу називати імені, це некоректно. Привіз допомогу, сфотографувався з медиками, відразу ж виклав фото у соцмережі. Через кілька годин позицію української армії розбомбили. З одного боку фотографії ілюструють, що волонтер дійсно їздить на Донбас, але в той же час такі фото можуть нашкодити бійцям", – зазначає Наталія Хазан.
До речі, у другій половині січня в міськраді Дніпропетровська проводили громадські слухання. Влада хотіла, щоб волонтерські організації координували свої дії з чиновниками. Мета – мінімізувати можливі махінації. На потреби структур хотіли виділити 4 мільйони гривень. Однак слухання так ні до чого не призвели. Волонтери відмовилися від допомоги міської ради. Причина в тому, що кошти планували направити на пропаганду волонтерства, а не на конкретну допомогу нужденним.
Нагадаємо, повернувшись із зони бойових дій, деякі бійці здають у ломбарди амуніцію. За прилади нічного бачення вони можуть отримати до 2 600 гривень. Також здають рації, а міліція вилучає незареєстровану зброю.