Максим Кривоніс з фільму "Вогнем і мечем"
У Бердянську декомунізацію вирішили зробити економною, і пам'ятник засновнику Всеросійської надзвичайної комісії Феліксу Дзержинському перетворився на постамент одного з козацьких полководців часів Богдана Хмельницького – Максима Кривоноса.
Як виявилося, демонтаж статуї Дзержинського, встановлений біля Бердичеської виправній колонії, був занадто дорогий для місцевого бюджету, і тому міська влада вирішила переробити його відповідно до віянь часу.
Для цього скульпторам знадобилося кілька кілограмів будматеріалів і натхнення.
Варто нагадати, що, за даними історичних хронік, Кривоніс був видатним полководцем і соратником Богдана Хмельницького, зовні схожим на чекіста.
"В інтернеті глянули – більше всіх був схожий Максим Кривоніс", – зізнався перший заступник начальника установи "Бердянська виправна колонія" Максим Коротич.
Виконавцем перетворення Дзержинського на Кривоноса став один з вихованців колонії, який впорався із завданням за один день.
"Поставили ліси навколо, взяли, збили йому трошки, лисину зробили, накрутили оселедець, вуса додали, борідку зголили", – зазначив Коротич.
Цікаво, що пам'ятник Кривоносу – не єдиний з тих, що з'явилися на Запоріжжі в ході декомунізації. Раніше в Новоолексіївці бетонного Леніна перетворили на Пилипа Орлика, автора першої української конституції.
А в Лозуватому з Леніна зробили пам'ятник засновнику села – болгарину Деяну Ангелову.
Як повідомлялося, за підсумками двох років декомунізації в Україні перейменовано 99% об'єктів, які потрапили під "антирадянські санкції". Населені пункти з радянськими назвами залишилися тільки в Криму і на тимчасово неконтрольованих територіях Донбасу – їх там більше сотні. За два роки знесли 2389 пам'ятників і перейменували 52 тисячі вулиць.
На сесії Київради депутати перейменували проспект Ватутіна, який проходить в Деснянському і Дніпровському районах столиці, на честь члена ОУН і командира УПА Романа Шухевича.
А в Запорізькій області через декомунізацію розгорівся скандал: мешканці райцентру Більмак посварилися через назву селища, одні вимагали повернути історичну назву – Кам'янка, а інших влаштовувала нова назва.
Дійшло до судових розглядів, і в підсумку населений пункт залишився Кам'янкою.