Будівля Червоного Хреста була побудована в
У Дніпропетровську історію міської архітектури скоро доведеться вивчати виключно по книгах і експонатам Історичного музею імені Яворницького . Будівель XIX – початку ХХ століття практично не залишилося. Пріснопам'ятний , наприклад, історія "Дитячого світу", побудованого в 1930-х роках у стилі сталінський ампір. Кілька років тому його віддали під реконструкцію, але в підсумку знесли і побудували новий торговий центр. Саме сучасні торгові центри і так звані брежнєвські архітектурні комплекси в спальних районах і визначають безликий образ сучасного Дніпропетровська. Ті ж старовинні будівлі, які збереглися, знаходяться в гнітючому стані.
У Дніпропетровській міській раді пояснюють, що головне – визначити, у чиїй власності перебуває та чи інша будівля старої забудови – у приватній чи комунальній. А вже потім вирішувати питання про реконструкцію. "Наприклад, стара будівля хлібного заводу біля Центрального залізничного вокзалу. Воно знаходиться на балансі хлібзаводу і підприємство повинно про нього піклуватися. Зовсім недавно споруду почали реконструювати", – повідомили в міськраді. Відзначимо, що будівля хлібзаводу – практично ровесник Дніпропетровська. Заснували місто під ім'ям Катеринослав в 1787 році російська імператриця Катерина II і австрійський самодержець Йосип. У 1794 в новому місті побудували суконну мануфактуру, пізніше її будівлю передали хлібзавод № 1.
ЧЕРВОНИЙ ХРЕСТ. Сумна доля будівлі, розташованої на вулиці Короленка, 22 (колишня Первозванівська). Воно знаходиться навпроти будівлі місцевого управління Служби безпеки України, а от про безпеку споруди вікової давнини подбати нікому. У 1910-1911 роках будівля Червоного Хреста спроектував відомий дніпропетровський зодчий Георгій Панафутін. З часом будівля спорожніло, зараз від нього залишилися лише стіни. " А адже будівля Червоного Хреста унікально, – говорить "Сегодня" історик і краєзнавець Максим Кавун. – Воно було побудовано в стилі модерн, тут було п'ять корпусів. Це пам'ятник архітектури місцевого значення. Але доля його на сьогоднішній день невідома". колиДніпропетровськ боровся за право прийняти матчі Євро-2012, будівля думали знести і побудувати на його місці спортивний об'єкт. Але після того , як Євро – 2012 Дніпропетровську не дісталося , доля пам'ятки архітектури залишається в підвішеному стані. На думку краєзнавця , варіант будівлі тут готелі малоймовірний – готелів в околицях досить.
НА КРАСНІЙ. Вулиця Червона – одна з небагатьох у місті , де збереглася забудова XIX століття. Але доля тутешніх старовинних будівель сумна – під знос , – говорить краєзнавець Максим Кавун. Причина в тому , що на сьогодні ці будівлі не мають жодного статусу , пам'ятками архітектури їх не назвали. І місту легше позбутися старих будівель , ніж реконструювати їх. У міському бюджеті грошей на ці цілі не передбачали , а земля в центрі Дніпропетровська – ласий шматочок для приватного бізнесу.
ДК ІЛЛІЧА. Ще одне колись знаменита будівля і гордість міста, а нині зовсім занедбане – Палац культури імені Ілліча. У радянські і післеперебудовні часи тут проходили концерти, виступали зірки естради першої величини. Але до початку 2000-х років будівлю спорожніло.
Кавун нагадує, що Палац культури імені Ілліча значився в радянських каталогах як пам'ятка національного значення.
"Але потім Палац позбавили цього статусу", – говорить Кавун. Зараз Палац культури не має статусу навіть пам'ятки місцевого значення. У Держкультурспадщини розглядають питання про надання ДК Ілліча пам'ятника архітектури національного значення. І хоча краєзнавці та громадські діячі звернулися до держави досить давно, питання не зрушилося з мертвої точки. Тим більше в нинішній політичній обстановці державі точно не до цієї проблеми. "Присвоєння ж статусу пам'ятки культури національного значення дозволить захистити Палац культури від остаточного руйнування", – підкреслює Кавун. Питання збереження пам'ятника ускладнюється тим, що він знаходиться у приватній власності. Але, каже краєзнавець, є інформація, що приватні структури зайнялися питанням реконструкції пам'ятника.