Фото: соцмережі
З кожним днем в самопроголошених "республіках" на Донбасі рівень життя стрімко падає до позначки "злидні". За словами місцевих жителів, окупанти постійно шукають нові способи витягнути останні крихти з кишень людей. Непомірні ціни на продукти і зовсім не дешева комуналка (в порівнянні з середньою зарплатою), виплати, що постійно урізаються, призвели до того, що народ потягнувся в ломбарди – здавати цінності, щоб виручити трохи грошей.
Чого-чого, а ломбардів в Донецьку за останні три з половиною роки стало більше в рази. Приймають золото, срібло, техніку, але далеко не всю. Наприклад, електрочайники, відеокамери або dvd-плеєри не візьмуть, мобільні телефони і фотокамери – не всіх марок і типів.
"В основному, приносять золото, дуже часто – зі свого роду" бабусиних "запасів. Днями принесли золотий ланцюжок, виготовлений ще при Радянському Союзі. У нас є літня жінка, вона приносить по одній золоті сережки, виготовлені не менш 50-60 років назад. Люди похилого віку дуже рідко викуповують свої вироби – їм гроші потрібні", – по секрету поділилася співробітниця одного з ломбардів в центрі Донецька.
Ціни на дорогоцінні метали в Донецьку. Фото: соцмережі
Що стосується розцінок ломбардів, то в окупованому місті вони досить скромні. Так, 1 грам золота 585-ої проби коштує 1400 рублів (719 грн), грам 750-ої проби – 1795 рублів (922 грн), а високою 900-ої проби – 2155 рублів (1100 грн). Для порівняння: на підконтрольних українській владі територіях розцінки – 740, 945 і 1150 грн відповідно.
Ломбарди в Донецьку. Фото: соцмережі
"Набагато вигідніше їхати на ту сторону і там закладати золото – сума більше і продуктів купити на неї можна теж набагато більше", – розповідає жителька Донецька Анна Петрівна.
Але не тільки люди похилого віку несуть в ломбард останнє – досить молодих людей, що залишилися без засобів до існування через відсутність нормальної роботи, змушені йти на уклін до оцінювачів.
"Оцінюють і виріб, і, здається, заодно зовнішній вигляд – у що ти одягнений, як виглядаєш, чи не алкоголік ти. Від цього може і сума залежатиме, – каже донеччанка Юлія Мороз. – У мене є тонкий золотий браслет-ланцюжок. Коли зовсім стає погано – я його закладаю, але завжди викуповую, це подарунок мами. Коли я приходжу в ломбард "при параді", то ставлення до мене одне, а коли вдаюся, що називається, "в домашньому" – то інше і ціну дають зовсім іншу, набагато меншу. Неначе я якась бездомна алкоголічка, якій гроші на кожного потрібні і неважливо, яка сума. Але розцінки за грам при цьому не змінюються! Цей "феномен" давно мене вже навіть не засмучує. Зайвий раз демонструє, наскільки у нас тут зараз все – якийсь паноптикум, який, правда не веселить, а дуже засмучує".
Жителі окупованого міста підтверджують – з них деруть при кожному зручному випадку. Поповнення телефону або оплата за телебачення через термінали – з дуже великою комісією, яка доходить до 10-15% від суми. За інтернет, який коштував раніше 100 гривень на місяць, зараз викладають 300 рублів незалежно від реального курсу гривні.
"Підсаджують на швидкі кредити – відкриті кілька точок. Пішов і дізнався: береш на місяць 10 тисяч рублів – віддаєш 14 500. Береш 30 000 – віддаєш 43 500 рублів, 45% в місяць. Незрозуміло, для кого відкриті ці "швидкі кредити" або "швидкі аванси"? І чим може скінчитися справа, якщо вчасно не віддати. Явно не будуть морочитися судом, мабуть, відразу розстріляють – і справа з кінцем", – розповів донеччанин Василь.
Донеччани розповіли про те, як їм довелося переступити через себе і здати в ломбард цінності, щоб отримати трохи грошей.
"Я сирота, мене з братом виховує бабуся. Коли почалася війна, ми довго думали – їхати чи ні. Вирішили залишитися, тому що не вірили, що це все затягнеться так надовго, чекали, що нас звільнять ось-ось. Потім – коли стало зрозуміло, що війна надовго – зрозуміли, що навряд чи вже покинемо рідне місто, у нас просто не було грошей ні на виїзд, ні на те навіть, щоб зняти якусь навіть найдешевшу квартиру або будинок, – каже 18-річна Олена Кривенко . – Всі гроші, які отримує бабуся, моя допомога сироти – їх вистачає тільки щоб не померти від голоду. Я ще вчуся, шукаю роботу – але ніхто не бере без досвіду. Раніше нам допомагали, ми отримували продукти від штабу "Допоможемо", і якісь грошики можна було заощадити на якихось продуктах. Зараз такого немає, а продуктові запаси, які ми робили з цієї гуманітарної допомоги, закінчилися ще влітку. У бабусі пенсія близько 3000 рублів, моя допомога приблизно стільки ж. Прожити на ці гроші трьом людям, платити за квартиру, за комуналку дуже важко. Тому нам довелося йти в ломбард, закладати там цінності. Нещодавно бабуся віднесла туди свій протез з золотими зубами. Дуже засмутилася, що дали мало грошей, там проба якась найпростіша. Не знаю, навряд чи вона буде їх викуповувати – нема за що...".
Нагадаємо, раніше сайт "Сегодня" писав про те, що жителі окупованого Донбасу зберігають удома українські прапори, а також про те, як через відключення українського оператора жителів Донецька возять в "мобільні тури".