Двох переселенок у Харкові позбавили статусу внутрішньо переміщених осіб за нібито неправдиві відомості в документах. А на додачу – обвинувачують у шахрайстві і вимагають повернути державі вже виплачену їм допомогу.
Любов Губанова з маленьким сином тікала з окупованої Горлівки на початку 2015 року.
"Люди сиділи в підвалах. Я в тому числі. І морально це нестерпно. Витримати, коли навколо тебе вибухають бомби, і ти не знаєш, що робити", – ділиться жінка.
На новому місці отримала довідку внутрішньо переміщеної особи. Щомісяця держава виплачувала тисячу триста гривень їм на двох з сином. Кожні півроку свій статус Любов підтверджувала. Однак влітку 17-го виплати несподівано припинилися.
"Поставили перед фактом про те, що я позбавлена довідки переселенця, і про те, що я повинна повернути гроші", – каже жінка.
В управлінні праці та соцзахисту заявили: Любов, мовляв, надала неправдиві дані: приховала, що – хоч і недовго – але жила в Харкові ще до початку АТО. Отже, повинна повернути державі 22 000 гривен. Таке ж порушення виявили і в паперах Лілії Сальникової.
Лілія звернулася до адміністративного суду. І майже одночасно зустрічний позов подали органи соцзахисту.
"Прийшов слідчий і сказав:" Запрошую вас на допит, оскільки відносно вас відкрито кримінальне провадження ". – У чому вас звинувачують? – У шахрайстві", – розповідає Лілія.
Чому обох переселенок позбавили статусу – "Сегодня" з'ясовували в Міністерстві соціальної політики. Там пояснили – для такого є тільки три підстави.
"Якщо загалом – можна сказати одне – вона перестала бути внутрішньо переміщеною особою, вона повернулася на місце проживання постійне. Виїзд за межі України на постійне проживання. Інформація правоохоронних органів, що вона задіяна в терористичних організаціях на Сході", – говорить Микола Шамбір, заступник міністра соціальної політики.
А ще – позбавити виплат можуть, якщо у сім'ї є власне житло або депозит у більш ніж 25 прожиткових мінімумів.
Ані в Любові, ані у Лілії нічого такого немає. Тому правозахисники на їхньому боці.
"Ніяких підстав для того, щоб вона не могла отримувати таку соціальну допомогу, немає. Тому орган соціального захисту населення зобов'язаний виконувати закон, і виплатити адресну соціальну допомогу з липня 2017 року до теперішнього часу. І платити надалі", – говорить Микола Соболь , юрисконсульт Харківської правозахисної групи.
Юрист вже довів в адміністративному суді, що Лілія – внутрішньо переміщена особа. І впевнений, що справу виграє. Однак прокурор іншої думки.
"Оскільки ці рішення нашого провадження не стосуються, нами буде повністю, в повній мірі підтримуватися подальше державне обвинувачення. Наше кримінальне провадження – це по факту надання недостовірної інформації про переміщення з території антитерористичної операції", – говорить Артем Дурасов, прокурор місцевої прокуратури №3.
Правозахисник же додає: схожих справ в Україні – десятки. Сподівається, що рішення Харківського адміністративного суду, в якому перемогла його клієнтка, стане прецедентом.
Раніше ми повідомляли, що з початком військових дій на сході країни в Харківську область змушені були переїхати близько 250 000 переселенців. Адаптація на новому місці для багатьох проходила складно: людям довелося покинути житло, поміняти місце роботи, а часто і саму спеціальність.
Нагадаємо, внутрішні переселенці, які брали участь в антитерористичній операції, в цьому році отримають більше коштів на придбання житла, ніж у 2018. Про це заявив перший заступник голови комітету у справах ветеранів Максим Бурбак. Зараз у черзі 1700 претендентів. За словами нардепа, торік АТОшники-переселенці отримали 25 мільйонів гривень. В цьому році, упевнений, витрати зростуть до 200 мільйонів.