Колона стала приводом для суперечок. Фото: мерія Харкова
Місце Ілліча на площі Свободи може зайняти 86-метрова стела, увінчана ангелом, який дуже схожий на столичний монумент Незалежності і Олександрівську колону в Санкт-Петербурзі. Саме за цей проект таємно віддали свої голоси 10 членів журі з 12. Харків'яни ж встигли охрестити в соціальних мережах майбутній пам'ятний знак ім'ям "одоробло".
Особливу увагу цьому проекту приділяли ще до початку голосування журі конкурсу. Про колону дуже докладно розповідали в новинах на сайті міськради, на ній акцентували увагу і в сюжетах муніципального телебачення, де назвали її проектом, який "вже завоював визнання як простих харків'ян, так і фахівців". Ангел нагорі – не єдина скульптура пам'ятного знака, біля підніжжя колони знаходяться напівлегендарний скіфський мудрець Анахарсіс, київський князь Ігор, поет, філософ і автор пісні "Їхав козак за Дунай" Семен Климовський і поет, автор пісні "Дивлюсь я на небо та й думку гадаю" Михайло Петренко. Колектив авторів проекту вказав, що всі чотири особи перегукуються з історією Слобожанщини.
Ангел на верхівці. Фото: mediaportal.ua
"По-моєму, історична тема зараз найбільш затребувана у суспільстві. Українці думають про те, хто ми, звідки наше коріння, і періодично виникають ідеї на цю тему", – поділився з "Сегодня" один з авторів, скульптор Олександр Рідний.
За його словами, ідея композиції належить заслуженому архітектору України Павлу Чечельницькому, який проектував 13 станцій харківської підземки і працював над багатьма сучасними православними храмами міста. Також над проектом колони трудився його брат, головний архітектор Харкова Сергій Чечельницький і скульптор Анна Іванова. Автори не вперше працювали разом.
Олександр Рідний розповів, що архітектори продумували домінанту композиції, те, як вписати її в площу, визначали масштаб. Скульптор разом із колегою Анною Івановою підключився на етапі створення фігур. Автори планують, що ангела заввишки близько п'яти метрів віділлють з бронзи, а нижні скульптури зроблять з каменю. Також Олександр Рідний розповів, що сюжет композиції підказали вчені ХНУ. У своїй роботі автори використовували існуючі портрети деяких історичних персонажів.
Результати конкурсу викликали хвилю обурення у харків'ян. Сьогодні активні городяни планують вийти на пікет до Дзержинського райсуду, куди раніше подали позов до міськради про скасування конкурсу. У мерії ж наполягають, що всі правила були дотримані. До складу журі конкурсу увійшли представники Спілок художників, дизайнерів, архітекторів, ректори ХНУ ім. Каразіна та університету будівництва і архітектури, заслужені будівельники України. Однак, хто з них проголосував за колону, а хто виступив проти, залишилося таємницею.
Журі обирало переможця таємним голосуванням. Фото: мерія Харкова
Не захотів зізнатися в своєму виборі і один з членів журі, директор Центру краєзнавства ХНУ, історик Сергій Куделко. Але думкою про конкурс та про проект-переможець він поділився.
"Частина проектів нагадувала паркові скульптури. Були пропозиції фонтанів, але в зимовий час вони не працюють. Я вважаю, що пам'ятник повинен бути зі змістом, тому не підтримую абстрактні фігури, у яких кожен уявляє щось своє. На площі повинні бути фігури, які пов'язані з містом, презентують його в Україні і світі. Мені здається, ніхто з представлених в проекті-переможці персонажів не був відповідним чином увічнений в Харкові. А повторювати пам'ятники вже наявними людям не має сенсу", – вважає Куделко.
Також він розповів, що під час обговорення проектів члени журі пропонували замінити фігуру ангела скульптурою ранньохристиянського подвижника Антонія Великого – покровителя нашого університету. Не виключено, що проект пам'ятника може зазнати змін. А в Харківській єпархії УПЦ МП очікують, що проект колони подадуть їм на узгодження, і пам'ятник освятять згідно православним канонам.
Частинами. Ангел і чотири фігури, що прикрасять колону
Відкинули стелу, кулю і фонтани
На місце Ілліча в центрі міста претендували незвичайні, часом досить амбітні проекти. Чимало авторів ескіз-ідей пропонували заробляти на найбільшій площі Європи, встановивши, наприклад, Стелу Свободи з оглядовим майданчиком, рестораном, кафе і банкетним залом, що підносяться над містом. Деякі архітектори пропонували розмістити тут і величезну повітряну кулю, яка повинна підніматися на 175 метрів, катаючи людей. Деякі архітектори пропонували "освіжити" площу фонтанами, серед них були і автори з Італії. Один з учасників конкурсу пропонував спорудити водойму в стилі стім-панк. За задумом автора, фонтан складається з дев'яти кінетичних скульптур, що символізують галузі, завдяки яким розвивався Харків.
Думки харків'ян: ідея об'єднання народу і "пшонкастайл"
Костянтин Пономарьов, дизайнер: Навіть не спокушайтеся. Це не ампір і вже тим більше не бароко, це – пшонкастайл. І ніщо його так "вигідно" не підкреслює, як лаконічне півколо конструктивізму за ним (будівля Держпрому. – Авт.).
Юрій Чевордов, радник глави АП: Це не "одоробло", це майже копія олександрівскої колони в Пітері, яку будували в XIX столітті. Але зараз вже XXI, можна щось більш актуальне. Подібний ампір в оточенні харківського конструктивізму схожий на циганщину.
Олексій Хорошковатий, секретар ТК: Безсумнівний плюс композиції – скульптури. Ці персонажі є гордістю регіону і об'єднуючою ідеєю народу, шановані і в нашому регіоні, і в Україні, і мають безпосереднє відношення до Слобожанщини.
Юрій Янко, директор філармонії: Хотілося, щоб в пам'ятниках відображалася його історія та імена: Рєпін, Сковорода, Квітка-Основ'яненко. Архітектуру повинні оцінити архітектори, а персонажів – історики і громадськість, не варто ліпити туди все підряд.