Фото: соцмережі
Декомунізація в Харкові наближається до завершення. До суботи губернатор Ігор Райнін повинен підписати відповідне розпорядження, тим самим давши зелене світло третьої і остаточної хвилі перейменувань радянських топонімів. Нагадаємо, в листопаді 2015-го депутати міськради схвалили перейменування 173 вулиць, чотирьох парків і скверів, а також станції метро "Радянська" (тепер – "Площа Конституції"). А в лютому мер Геннадій Кернес розпорядився декомунізувати ще 48 вулиць, а також п'ять районів. В результаті Дзержинський став Шевченківським, Ленінський – Холодногірським, Орджонікідзевський – Індустріальним, а Жовтневий і Фрунзенський "перейменували" на честь знаменних для України дат в жовтні і загиблого льотчика Тимура Фрунзе.
Третя хвиля декомунізації торкнеться ще 60 вулиць, чотирьох районів і п'яти станцій метро. Варіанти нових назв запропонувала робоча група з питань декомунізації ХОДА, взявши за основу рекомендації активістів топонімічної групи, істориків і фахівців Інституту національної пам'яті. За задумом, раніше перейменований Жовтневий район повинен стати Новобаварським, Комінтернівський – Слобідським, Фрунзенський – Немишлянським, а Червонозаводський – Основ'янським. Також, згідно з проектом активістів, станцію "Маршала Жукова" слід перейменувати у "Палац спорту", а з назви "Метробудівників ім. Ващенка" – прибрати ім'я міністра торгівлі СРСР. Станція "Площа Повстання" може перетворитися в "Захисників України", "Пролетарська" – в "Зелений гай", а станція "Радянської армії" – в "Армійську". Що ж стосується вулиць, проспект Маршала Жукова планують назвати на честь дисидента Петра Григоренка, проспект Правди перейменувати в Незалежності, а вулицю Іванова – на вулицю Стуса.
Втім, нова хвиля декомунізації може привести до протиріч між міськими та обласними чиновниками. Як пояснив "Сегодня" заступник губернатора і керівник робочої групи Михайло Черняк, з Інституту нацпам'яті прийшла рекомендація, в якій говориться, що зміна смислового навантаження не є перейменуванням, і це, за словами чиновника, повинні були врахувати в мерії.
"Я не можу сказати, що в зв'язку з цим назріває якийсь конфлікт, якщо тільки у когось немає наміру доводити ситуацію до кипіння, – говорить Черняк. – Ми займаємося тими об'єктами топоніміки, що не були перейменовані органами місцевого самоврядування та їх главами в терміни, відведені законом". У свою чергу перший заступник мера Ігор Терехов дав зрозуміти, що до 21 травня вони нічого робити не будуть. Мовляв, спочатку губернатор повинен підписати відповідне розпорядження, після чого в ситуації розбиратиметься юридичний департамент міськради. "Всі рішення ми приймали відповідно до закону. Інша справа, що топонімічна група або Інститут національної пам'яті вважають, що хтось у чомусь неправий", – сказав нам Терехов. У скільки обійдеться третя хвиля декомунізації, чиновники поки не знають. Але, за словами Михайла Черняка, декомунізація повинна здійснюватися виключно за рахунок місцевого бюджету. Зауважимо, що в цьому році на процес перейменувань, виготовлення табличок та переоформлення документації в міськскарбниці заклали 10 млн грн.