Кабінет директора й диригента Харківської філармонії Юрія Янка знаходиться в новому корпусі, неподалік від органного залу. Незважаючи на сучасний ремонт, кабінет швидше схожий на музей, де навколо різні сувеніри, статуетки і речі, що представляють історичну цінність. Сам Янко пояснює це тим, що невід'ємною частиною його професії є гастролі й подорожі, повертаючись з яких він привозить багато подарунків і пам'ятних дрібничок.
Директор жартує: простіше назвати країни, в яких він не бував. "Ось цю штуку я підібрав у місті Тепліце – в тому самому місці в Чехії, де зустрічалися поет Гете і композитор Бетховен, – показує зріз стовбура дерева Янко. – Дерево зрізали, а залишилася легенда: імператриця йшла зі своєю свитою по парку, а Бетховен пройшов повз неї, не знявши капелюха. Гете, в свою чергу, дорогою імператриці поступився. Потім він підійшов до Бетховена, і той йому сказав: мовляв, я вас дуже поважаю і тому почекав на вас, а вони цього не варті".
Зрозуміло, що про улюблену справу в кабінеті Янка нагадує практично все. Тут є точна копія диригентської палички того ж Бетховена, яку йому подарував колега з Німеччини. Є і справжні палички знаменитих європейських і радянських колег: Хельмута Остеррайха, Іллі Мусіна та Ігоря Безродного. Колекціонує директор філармонії і самих диригентів, точніше, їх фігурки з олова, дерева, богемського скла, є навіть один з "кіндер-сюрпризу". Серед інших музичних сувенірів у кабінеті Янка виділяються дзвін і патефон. Особливість цих речей, за словами директора філармонії, в тому, що вони не з-за кордону. "Ці речі я купив на нашій харківській барахолці. Причому ось цей патефон, якому більше 80 років, в робочому стані, – говорить диригент, включаючи апарат і підтверджуючи його придатність. – За нього я віддав п'ять років тому більше 2000 гривень. Такі робили перед початком війни для комісарів Червоної армії, щоб ті слухали промови Сталіна".
Є в кабінеті і багато речей ручної роботи. Наприклад, подарунок студентів – копія відомої картини "Запорожці пишуть листа турецькому султану", зроблена зі... звичайного борошна. Є й трофей, здобутий власними ногами: кубок за третє місце в чемпіонаті міста з футболу, який отримала команда філармонії. Похвалився директор і справжнім поліцейським свистком зі Скотланд-Ярду, причому, за його словами, якраз поліцейський йому пристрій і подарував. А ось конусоподібний капелюх йому презентували у В'єтнамі і пояснили, мовляв, місцеві жителі ходять у таких, тому що з дерев часто падають змії. У колекції подарунків Янка є навіть власна зірка на небі, чому підтвердження – відповідний сертифікат.
У кутку кабінету розкладені кілька каменів – частини колони, що збереглися від фасаду будівлі старої філармонії. "А ось цю річ я знайшов у траншеї навпроти філармонії на глибині півметра, – каже Янко, показуючи стару іржаву підкову. – Експерти кажуть, їй більше ста років".
Потім рука директора тягнеться до скриньки, де зберігається товста папка. Як з'ясувалося, у ній те, що 80 років тому вважалося звичайним сміттям, а тепер може багато розповісти про історію Харкова і філармонію. У папці – старовинні квитки, афіші, етикетки від цукерок, сірникові коробки, довоєнні рекламні буклети, страхові поліси та багато іншого, підібране поблизу філармонії в різні часи. Але найціннішою в кабінеті Янка, на його ж думку, є книга відгуків і автографів. Тут є підписи і побажання від Клавдії Шульженко, Любові Орлової, П'єра Рішара, Людмили Гурченко, Сергія Юрського і ще 200 знаменитостей, які колись бували в Харкові. "Диригент із Болгарії, коли приїхав, сказав: мовляв, сховай цю книгу, тому що я колекціонер і вкраду її у тебе", – сміється Янко.