У Криму насаджують чужу «Козачу культуру», вважають історики Фото: AFP
Незважаючи на заборону, у Криму в п'ятницю стартував фестиваль "козачої культури" "Кримські тулумбаси-2014", передає "Радіо Свобода".
Як повідомляє видання, цей захід проводиться під патронатом так званої "Ради міністрів Криму", незважаючи на офіційну заборону проведення масових заходів до 6 червня з боку голови цієї ж "ради" Сергія Аксьонова. Через цей указ в Криму скасували низку культурних заходів, а також заборонили проведення траурного мітингу до 70-ї річниці депортації кримських татар 18 травня.
Прес-секретар "Ради міністрів Криму" Катерина Полончук повідомила виданню, що проведення фестивалю не є порушенням підписаного раніше указу, "адже фестиваль проводиться в різних місцях у закритих приміщеннях".
23 травня також мала відбутися урочиста церемонія нагородження переможців щорічної наукової премії "Світ Бекіра Чобан – заде". Церемонія повинна була проходити в приміщенні, проте її проведення заборонили. Як передає видання, член комісії премії Айдер Еміров не розуміє справжньої причини заборони.
"Це неправильно, що одні заходи можна проводити, інші – ні. Але що може зробити благодійний фонд Бекіра Чобан – заде – невелика громадська організація? Ми, як законослухняні громадяни, вирішили не порушувати цих правил", – сказав представник фонду.
Як передає видання, прес-секретар "уряду Криму не змогла пояснити причини такого вибіркового підходу. "Точно не можу сказати. Напевно, існують якісь певні критерії масових заходів", – сказала прес-секретар "Ради міністрів Криму".
Як розповіли організатори фестивалю "Кримські тулумбаси -2014", їхня мета – "максимально відродити козацьку культуру, яка деякий час була загублена в Криму", передає "Радіо свобода".
Кримський історик Гульнара Бекірова дивується, адже явище "кримські козаки" – прикмета тільки останніх років.
"На підставі чого вони вирішили там (на території селища Малий Маяк, до депортації Кучук Ламбат – авт. ) це проводити – мені це абсолютно не зрозуміло. У радянський час ніяких "козацьких традицій" там не було. У 20-х і 30-х роках минулого століття там "козаків" бути не могло, оскільки до депортації це були виключно кримськотатарські села. І тому я розглядаю це як насадження нових, нікому не зрозумілих традицій. І водночас, це явна дискримінація", – каже історик.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли про те, що вперше за кілька десятиліть кримські татари не змогли 18 травня масово відзначити пам'ятну для себе дату – 70-річчя з дня їх депортації. Разом з тим, День піонерії влада відзначила. І все таки, незважаючи на заборону, траурні заходи в Криму відбулися, але у супроводі правоохоронців.