Іллічівськ. Місто можуть назвати Скіфополь або Буговим Хутором. Фото: wikipedia.org
Минулого тижня Верховна Рада України прийняла закон про заборону пропаганди тоталітаризму і комуністичних символів, згідно з яким ряд міст, вулиць і навіть підприємств, названих на честь представників забороненої ідеології, підлягає перейменуванню. Не оминуть стороною зміни і південь України.
Так, в Одеській області в немилість потрапили міста Іллічівськ (який може перетворитися на Скіфополь або Буговий Хутір), Котовськ (Бірзула), Фрунзівка (Захарівка), Комінтернівське (Антоно-Кодінцеве) і Красні Окни (Окни). В самій Одесі поки ще збереглися вулиці Героїв Комсомольців, Жовтневої Революції, Комінтерну, Щорса – офіцера Червоної армії, Марії Демченко – радянської колгоспниці і агронома, селища Котовського та Більшовик.
У Миколаєві центральна вулиця міста іменується Радянською, а головний проспект носить ім'я Леніна. У Херсоні – вулиці Фрунзе, Червонопрапорна та Піонерська. "Сегодня" дізналася, коли хвиля очищення від комуністичної спадщини торкнеться південного регіону і чим це обернеться для його жителів.
БОРОТЬБА З ФАНТОМАМИ . За словами заступника глави історико-топонімічної комісії Одеської міськради Тетяни Маркової, в місті залишилося не так вже й багато радянських символів. "В Одесі багато перейменувань було в 2004, 2008, 2009 роках. Зараз залишилося всього кілька назв вулиць, які можуть змінитися", – розповіла "Сегодня" чиновниця. Її колега – член топонімічної комісії і краєзнавець Олег Губар додає, що місцеві жителі зазвичай проти подібних змін саме через майбутні витрати.
"Це може зайняти чимало часу – три-чотири місяці. Спершу в комісію надходять пропозиції, а потім проходить експертна оцінка – адже необхідно визначити першоджерело назви, яка може викликати суперечки. Результати експертної оцінки розглянуть на сесії міськради, де і приймуть рішення про зміну назви", – пояснює Губар і додає, що, швидше за все, містам повернуть дореволюційні назви.
На думку краєзнавця, подібна ініціатива відволікає городян від більш суттєвих проблем. "Такими ініціативами чиновники прагнуть відволікти людей і продовжити свій час перебування при владі. Виходить боротьба з фантомами", – вважає Губар.
БОЯТЬСЯ ЗАВОРУШЕНЬ . У містах з "неправильними" назвами теж вважають, що є справи важливіші перейменувань. Так, перший заступник мера Котовська Анатолій Корчовий зізнався "Сегодня", що у місцевої влади в пріоритеті – ремонт доріг і приведення в порядок кладовищ. "Це складне питання, і насамперед через фінансування: місту доведеться міняти таблички на будинках, а місцевим жителям – документи. Поки люди не турбуються про це, але коли настане час змін, я не виключаю заворушень – враховуючи низькі пенсії та високі тарифи, бабусям буде нелегко оплачувати візити до нотаріуса", – зазначає чиновник.
А глава Фрунзівського райадміністрації Ігор Стебловський, хоча і згоден з тим, що необхідно повертати історичні назви українським містам, але вважає, що до цього питання треба підходити виважено, щоб уникати конфліктів серед населення. "Крім того, перш ніж перейменовувати, необхідно провести роз'яснювальні роботи – скільки часу це займе і коштів. Адже ще не підписали закон, а люди вже турбуються і запитують, на який район оформляти землю – Фрунзівський або Захарівський", – говорить Стебловський.
"ПРИБРАТИ ЖУКОВА – ВІДМОВИТИСЯ ВІД ІСТОРІЇ"
Одеські історики підкреслюють, що в місті – чимало радянських назв, які несуть в собі не стільки відлуння пропаганди, скільки славну історію. Починаючи з статусу міста-героя, медалей "Золота Зірка" та ордена Леніна, отриманих за дії під час Другої світової війни, і закінчуючи елементами декору в архітектурі старих будівель. "Наприклад, є кілька барельєфів маршала Жукова. Зруйнувати їх або інші пам'ятники – все одно, що відмовитися від історії", – вважає історик Тетяна Сазонова.