Вже в найближчі дні спостерігачі почнуть цілодобово моніторити ситуацію на лінії фронту. А в сусідньому Павлополі, користуючись затишшям, українські солдати приводять у порядок братську могилу бійців радянської армії, загиблих при звільненні села.
Село Павлопіль знаходиться в так званій буферній – сірій зоні. Це зараз тут тихо, проте ще два місяці тому обстріли тут не припинялися ані вдень, ані вночі.
"Це різні осколки від артилерійського озброєння. тут від САУ, мінометів, там ще від градів валяються", – каже військовослужбовець ЗСУ Валентин.
Величезними ямами снаряди знівечили поля, городи і дороги.
"Там вся суть не в уламках, а в самій вибуховій хвилі. Жоден бліндаж такого не витримає. Досить таки сильна штука. Дякувати Богу, ні в кого тоді не влучили", – каже військовослужбовець ЗСУ Олександр Виселков.
Сьогодні вранці тут також стріляли.
"Так. Чотири постріли, чотири вибухи. Там десь поклали, на лівій стороні. А так незрозуміло, у себе десь гупаються... чи то у них навчання", – каже військовослужбовець ЗСУ Олександр.
У періоди між обстрілами бійці віддають данину пам'яті тим, хто поклав голови у боях в Павлополі 70 років тому – приводять в порядок братську могилу воїнів радянської армії, які загинули при звільненні села. Противник використовує стелу як орієнтир при артобстрілах. Українські солдати – тюльпани висаджують тут. І чекають демобілізації.
"Хочу передати своїй Ізмаїльщині величезний привіт! Хочу передати привіт усьому Іллічівську! Мамо, зі мною все нормально! Іришо, доцю, скоро татко буде вдома!", – каже боєць.
Більшість армійців вже у травні має відправитися додому. І ніхто з них сюди повертатися не хоче.
Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "События" на каналі "Україна" за 20.04.2015 19:00