Рік з того дня, як північ Донбас знову стала підконтрольною Україні, зазначили в Слов'янську. Там урочисто піднято державний прапор.
Українські військові увійшли до Слов'янська з двох сторін. Підрозділи 25-ї аеромобільної бригади блокували місто з боку Семенівки, а десантники 95-ї входили з боку Славкурорту. До того часу в місті практично не залишилося бойовиків. Залишений арсенал військові вивозили ще кілька діб. Тоді – рік тому – люди навіть не відразу зрозуміли, що саме сталося.
"А я дивлюся – йде танк і такий маленький хлопчик йде, а я кажу: що ж це таке? Говорили, втекли, а це вони повернулися або що? А мені кажуть – ны, це вже обіймає інша влада", – згадує місцева мешканка.
У ті дні Слов'янськ нагадував місто-привид. Порожні вулиці, заклеєні папером вікна квартир, зруйновані будинки і закриті магазини. Голодні дворові собаки їли все підряд. Ледь не єдиним джерелом води став міський фонтан, а зарядити телефони можна було тільки на центральній площі. Тут же роздавали гуманітарну допомогу, зібрану жителями всієї України.
Налякані були всі: і городяни, і військові. Битви за Слов'янськ як такої не було. Щоб уникнути великої кількості жертв, місто не штурмували. Бойовиків оточили і видавили зі Слов'янська.
Самі солдати зізнаються: ніякого організованого відступу "cтрілківців" не було. А бронегрупу, яка проривалася через 5-й блокпост на трасі Слов'янськ-Донецьк, знищили.
"Вони хотіли прорватися, у них не вийшло. Хоча їх підтримувала артилерія, тобто, нас накривали з двох сторін – і з Краматорська, і зі Слов'янська. Але спасибі хлопцям з Карачуна – вони підтримали нас вогнем, це було все дуже швидко, спонтанно, начебто бій пройшов за 3-4 години, але пролетіло, як в одну мить", – говорить Андрій Вашкур, старший лейтенант ЗСУ військовослужбовець 25-й аеромобільної бригади.
У ніч на 5 липня блокпост прийняв бій з наступаючою колоною бронетехніки супротивника. У ту ніч українські військові не пропустили жодної одиниці військового транспорту.
Сьогодні – рік потому на місці бою краматорські і слов'янські волонтери відкрили пам'ятник двом загиблим тут бійцям.
Командир того блокпоста – майор Андрій каже, що його десантники відбили атаку ворога рік тому і, в разі необхідності, готові це зробити і сьогодні.
"Це мужні хлопці, які не бояться і з мужністю і честю захищали свій народ і захищають на цьому етапі зараз", – сказав Андрій Ткачук майор ЗСУ, військовослужбовець 25-ї аеромобільної бригади.
Багато хто задається питанням, чому багатокілометрову колону не зупинили на марші? І чи вийшло що за Слов'янськ, Краматорськ і Артемівськ бойовикам на відкуп віддали Донецьк? У Генеральному штабі стверджують, що ніяких подібних переговорів не було, а авіацію задіяти не могли.
"У нас був зафіксований лише один факт спроби прориву бойовиків з п'ятого блокпоста на трасі Слов'янськ-Краматорськ. У тому бою було знищено 5 одиниць бронетехніки бойовиків, у всіх інших випадках бойовики бронетехніку кинули, і залишали місто на цивільних автомобілях. Безумовно, в цих умовах льотчики не мали можливості застосовувати ракетно-бомбове озброєння у цивільних автомобілів, тому що не було достатньо чітко відомо, хто знаходиться в цих автомобілях для того, щоб наносити удар на поразку", – розповів Владислав Селезньов, начальник прес-служби Генерального штабу ЗСУ.
Сьогодні на перехрестях Слов'янська знову жвавий рух, а міський фонтан і центральна площа знову стали улюбленим місце відпочинку дітвори.
За даними Генерального штабу Збройних Сил України, рік тому в Слов'янську було близько 500 бойовиків, а українських сил, що блокували місто, налічували всього 800 осіб.
Сьогодні по обидві сторони фронту зі зброєю вже близько 100 тисяч солдатів.
Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "События" на каналі "Україна".