У 20 -х числах червня у археологів зазвичай починається найтриваліший і результативний літній польовий сезон. На десятках розкиданих по всій країні давніх пам'ятниках розкривають законсервовані в кінці минулого сезону розкопки і починають роботи . Правда, в нинішньому році через події на Сході і пов'язаних з ними потрясінь більшість експедицій проводитися не буде, а якщо й будуть – то в урізаному форматі.
Як з'ясувала "Сегодня", замість загонів у сто і більше осіб, у поле виїжджають максимум 15. Прокормити більше копачів не можна через фінанси, адже на сферу археології в бюджеті країни грошей практично не передбачено.
Декан історичного факультету Одеського університету імені Мечникова В'ячеслав Кушнір каже: на розкопки вуз може послати всього пару десятків студентів. "Пройшли ті часи, коли ми могли на річну археологічну практику відправити і забезпечити всім необхідним більше шістдесяти хлопців. Правда, тоді і потік у нас був більше ста чоловік. Тепер і кількість студентів зменшилася рівно в два рази, і на практику ми відправляємо всього в два місця – в Орловку (залізний вік) і Завалля Савранського району (неоліт). Викладачі беруть своїх студентів на ті об'єкти, які досліджують самі", – зізнається Кушнір.
У відділі археології Інституту археології НАН України чекають грошей і нічого певного сказати не можуть. "Про які розкопках може йти мова, якщо в країні війна. Я навіть не впевнена, що будуть профінансовані невеликі роботи на античній Тире, які вже практично без перерви йдуть не одне десятиліття. Засоби тепер виділяються тільки на ті експедиції, в проведенні яких зацікавлені приватні забудовники. Наприклад, зараз невелика група фахівців проводить розвідувальні роботи в районі порту Південний, де планується розвивати підприємство. І якщо будуть виявлені сліди стародавнього поселення, то тут проведуть єдину в регіоні повномасштабну експедицію", – пояснює завідуюча відділом Тетяна Самойлова.
ГРАБУЮТЬ ПАМ'ЯТНИКИ.Тим часом у "чорних" археологів зараз справжня золота пора – увагу громадськості звернена на події на Сході, правоохоронні органи ловлять диверсантів і не мають можливості приділяти належну увагу пограбованим пам'ятників.
Глава Миколаївського обласного відділення спілки археологів Олександр Смирнов каже, що йому чи не щодня надходять сигнали про чергове зруйнованому грабіжниками пам'ятнику. "Мені складно оперативно реагувати на такі новини, оскільки я сам перебуваю далеко від дому – виконую бойові завдання в зоні АТО, але факти грабежів дійсно почастішали", – говорить він.
Як дізналася "Сегодня", за грабежами найбільш цінних об'єктів стоять цілком шановані в науковому середовищі люди. Наприклад, на знаменитий гуннский скарб золотих виробів (його нібито відшукав любитель по імені Богдан) вийшов чоловік з науковим званням, багаторазовий учасник експедицій в Орлівці, де проходила древня переправа через Дністер.
"Для "чорних" археологів офіційна робота – лише прикриття і можливість отримати доступ до неопублікованих матеріалами, археологічним картах і архівам розвідувальних експедицій", – вважає археолог Андрій Красножон.
РАРИТЕТИ ШУКАЮТЬ ПРОФЕСІОНАЛИ
Справжні раритети шукають люди, які не один рік життя присвятили роботі в полі і "кабінетного праці". "Те, що "чорної" археологією займаються дилетанти – міф, сформований тими, хто заробляє таким чином собі на життя. На ділі ж у цьому середовищі легко можна зустріти людей з кандидатським званням, що випускають монографії і вчених. Я знаю одного з докторською дисертацією, прізвисько у нього Залізняк", – зізнається черкаський археолог Микола. За його словами, саме в експедиціях простіше і дешевше всього придбати предмет із старовинного побуту. "Потрібно заздалегідь дізнатися, чи будуть досліджувати могильник. Якщо так – можна пробувати. Домовитися легко – було б бажання і, зрозуміло, кошти", – запевняє шукач.