Сьогодні в Запоріжжі бійці легендарної батареї 55-ої бригади згадували героїв Дебальцевого.
Два роки тому в результаті запеклих боїв в так званому котлі виявилися запорізькі артилеристи 55-ї бригади, які з серпня 2014 року тримали оборону Дебальцевого за трьома напрямками. Фатальною для військових стала ніч 14 лютого 2015 року, пише iz.com.ua. У цей день польовий табір зведеної першої гаубичної батареї 55-ї бригади був накритий артилерійським вогнем противника.
У нічній темряві хлопці, яким, до речі, на той час було в середньому по 20-23 роки, не відразу зрозуміли, що один їхній товариш загинув, а другий був смертельно поранений. Це були перші з початку участі в боях на Донбасі втрати батареї. До цього хлопці вибиралися з найнеймовірніших зіткнень без втрат.
В ту ніч за 15 хвилин до початку так званого перемир'я загинув командир гармати Євген Дужик – він першим прийняв на себе ударну хвилю. Значні поранення отримав навідник гармати Олександр Говоруха, однак надія на його порятунок залишалася. Довгу добу польові медики 128-ї бригади боролися за життя 20-річного Сашка – через оточення не вони могли його вивезти в госпіталь у сусідній Бахмут (Артемівськ). Однак доля розпорядилася інакше – обидва артилериста пішли в небесний полк...
І сьогодні, через два роки після страшного обстрілу, бойові товариші Жені і Саші зібралися, з'їхалися з різних куточків війни і підрозділів, щоб згадати їх. Разом з рідними загиблих хлопців вони побували на кладовищах у Саші і Жені.
Нагадаємо, в лютому 2015 року бойовики за підтримки російських військових перекрили так звану "дорогу життя" – трасу М-103, якою українські війська оборонялися під Дебальцевим, отримували боєприпаси і пальне. З цього моменту частини ЗСУ в районі Дебальцевого виявилися в оперативному оточенні.
В результаті з Дебальцевого вдалося вийти 2130 чоловікам. Втрати ВСУ Міноборони оцінили в 179 осіб, втрати противника – в 868 осіб.