У дворі школи № 98, що на селищі шахти Скочинського в Кіровському районі Донецька, зяє воронка від снаряда, а в самій будівлі кілька вікон позбулися скла. Проте навчальний процес у приміщенні триває, хоча кілька днів тому сюди вже вчетверте за півроку долетіло гучне відлуння війни.
Звичайно, не варто думати, що в класах свище холодний грудневий вітер, заморожуючи нещасних дітей. Всі вікна міцно закладені товстою плівкою – постаралися вчителі та батьки. "Класи, слава Богу, не постраждали, а от осколками пошкоджено спортзал і холодильний скриня в їдальні. Кілька шматочків навіть пробили товсту залізну двері холодильника, – розповіла директор школи Людмила Бакаєва. – Школі майже 50 років, тут навчалися кілька поколінь жителів селища. Тому всі відразу зібралися і прийшли – хто з молотком, хто з дошками – відновлювати рідну школу. Допомогла і шахта Скочинського. Всі вікна закладені, опалення у школі є".
Уроки в школі тривають 35 хвилин, але від програми ніхто не відстає, навіть ті, хто на дистанційному навчанні. За словами директора, зараз з 261 учня школу відвідують її трохи більше ста чоловік.
"Поки не відремонтований спортзал, вчителі фізкультури проводять в кабінеті уроки з основ здоров'я, а оскільки постраждало і ганок майстерень, то діти туди не ходять на праці, а також займаються в кабінетах: дівчатка – в'язанням і вишивкою, хлопчики – кресленнями і електроделом", – пояснила директор.
За її словами, з початком військових дій в Донецьку діти разюче змінилися. "Вони вже не носяться по школі на перервах, стали серйозніше, зібраніше, дорослішими. Ми вже розповіли їм, як врятувати себе під час війни, куди ховатися. У нас немає підвалів і бомбосховища, зате є коридор без вікон з капітальними стінами – там можна врятуватися, якщо раптом знову щось почнеться", – розповіла Людмила Бакаєва.