У Львові скорочують кількість автобусів, в яких можуть їздити люди в інвалідних візках. Натомість пускають невеликі маршрутки з високими сходинками і вузькими дверима. Перевізники пояснюють – використовувати великі автобуси невигідно.
Христина в інвалідному кріслі далі двору свого будинку далеко не заїде. Замість автобуса з низькою підлогою – транспорт з вузькими дверима і сходинками.
"Заїхати людині з особливими потребами просто нереально. Хіба що розвалити двері і тоді в них залізти", – говорить вона.
Львівські перевізники хочуть зняти з маршрутів мінімум 10 низькопольних автобусів. Хоча їх і так небагато – 60 з 730.
"При вартості палива, при вартості на запасні частини використовувати їх просто неможливо. Людина свій бізнес втрачає, розумієте?" – Розповів Віктор Щір – начальник управління транспорту та зв'язку Львова.
Харків'янин Віктор проїхати в звичайному тролейбусі без сторонньої допомоги не зможе. Завжди носить розклад низькопольних.
"Там є відкидний пандус, але він практично не працює, тому що він забивається, якщо водій підніме пандус, потім він не сідає на місце, двері не зачиняються, вони нервують, не хочуть...", – скаржиться Віктор Кіктенко житель Харкова.
Навіть просто дістатися до зупинки Віктору складно.
Микола Ніколайчук сильні руки за 20 років в інвалідному кріслі вже натренував – так добирається до зупинки. У Київпастрансі стверджують: у столиці 90 відсотків транспорту – пристосований для людей з обмеженими можливостями, до кінця року закуплять ще 58 машин з пандусами. Відкидати їх повинні кондуктор або водій.
"Наші пасажири можуть до на звернутися на гарячу лінію і в дуже короткі і стислі терміни проводити бесіди з недбайливим водієм або кондуктором", – пояснює Ганна Бондар, начальник відділу маркетингу та зв'язків з громадськістю "Київпастрансу".
Зробити Київ безбар'єрним з бігборда закликає Олександр Кикин. Майже рік тому в боях під Слов'янськом він втратив ногу, зараз звикає ходити на протезі.
"У нас чомусь є стереотип в країні, що якщо це людина інвалід, то вона повинна сидіти вдома і не муляти очі. Людина з обмеженими можливостями може жити повноцінним життям, заробляти гроші і також може проводити свій вільний час, як всі інші люди", – вважає потерпілий боєць.
На те, щоб зробити хоча б центр Києва безбар'єрним необхідно – не менш мільйона.
"Пандуси повинні бути, це звукові сигнали, час має бути збільшено, фаза світлофора – це все там враховується", – розповідає Сергій Целовальник, директор департаменту будівництва і архітектури Києва.
Ну а поки ж людям з обмеженими можливостями залишається покладатися тільки на свої руки. Віктор Кіктенко, щоб потрапити додому по пандусу – щоразу кріпить ще й трос.
Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "События" на каналі "Україна".