Що і як може змінитися. Фото: архів
Секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Олександр Турчинов днями заявив про те, що військові дії на Донбасі вже переросли "формат АТО" і необхідно переходити до нового формату. Про те, чи оголошуватимуть замість антитерористичної операції військовий стан, чиновник не уточнив. Коментуючи можливе скасування АТО, президент Петро Порошенко заявив про новий закон, який за його дорученням вже готують експерти і незабаром представлять в парламенті. Сайт "Сегодня" з'ясував, на що і як може вплинути новий законопроект.
Що може змінитися
"Військові дії тривають на сході нашої країни вже три роки і переросли як за тривалістю, так і за масштабами формат АТО... Водночас настав час перейти до нового формату захисту країни", – заявив голова РНБО Олександр Турчинов минулого тижня.
Незабаром на сайті президента з'явився коментар Петра Порошенка. За його словами, якщо скасувати антитерористичну операцію, але при цьому не надати військовим іншої підстави законно діяти на непідконтрольній території Донбасу, "Україна залишиться беззахисною". Президент заявив, що доручив розробити законопроект про "реінтеграцію Донбасу", який дозволить вирішити цю проблему.
Фото: архів
Якщо документ в запропонованому варіанті прийме парламент, президент отримає право ввести воєнний стан або ж використовувати військові сили без узгодження з Радою, зазначає директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник, який також ознайомився з основними положеннями документа. Наразі використовувати збройні сили можна в двох випадках: при оголошенні воєнного стану або антитерористичної операції.
Замість Штабу АТО керуватиме військовою операцією Оперативний штаб для забезпечення безпосереднього військового і цивільного управління в зоні конфлікту. Крім того, окремі райони Донецької і Луганської областей будуть визнані "окупованою територією", в результаті відповідальність за дотримання прав і свобод за міжнародним правом ляже на окупанта – Російську Федерацію.
Чи буде введено військовий стан після ухвалення закону, ні Порошенко, ні Турчинов чітко не відповіли. Однак цю ідею вже підтримали в президентській фракції. До слова, згідно із законом "Про правовий режим воєнного стану", після такого рішення влада зможе ввести трудову повинність, забирати "на фронт" майно підприємств усіх форм власності і співробітників. Крім того, до квартир простих українців зможуть поселяти військовослужбовців.
Після оголошення воєнного стану проводити вибори чи розпускати Раду заборонено. Щоправда, ця норма закону України може не торкнутися, якщо, наприклад, військовий стан введуть тільки на території Донецької та Луганської областей.
Думки експертів
Руслан Бортник, посилаючись на власні джерела, говорить, що Турчинов, який перший заявив про зміну військової операції, свої дії з Банковою не погодив. Проігнорувати таку ініціативу президент не зміг, тому й прийняв рішення її очолити, доручивши розробити відповідний законопроект. Водночас політичний експерт Олесь Доній зазначає: "Знаючи Турчинова, я не допускаю, що попередньо ці пропозиції не були узгоджені з Порошенком". У ситуації, коли ініціатива виходить не від самого президента, а від РНБО, можливі ризики для глави держави мінімізуються.
Фото: архів
Політологи вважають, що для Петра Порошенка прийняття даного законопроекту – шанс посилити свої позиції серед "патріотично налаштованих українців з активною позицією", багато з яких формат антитерористичної операції не підтримують.
Заступник голови фракції БПП Анатолій Матвієнко
"Я підтримую цю ідею (прийняття законопроекту про окуповані території. – Ред.). Більш того, я менш критично ставлюся до того, що ми до сьогодні це не зробили, тому що є підстави. Якби ми мали гарне стримування, як ми маємо сьогодні, хоча воно ще далеко не досконале, то це можна було б робити швидше. Ми повинні швидко вирішити всі проблеми нашої армії, щоб зробити її здатною не тільки стримувати ворога, а й звільняти свої території. Очевидно, в такій перспективі такі кроки є доречними, очевидно, про них треба думати. Хто готує ці документи, невідомо, але якщо це прозвучало з АП або РНБО, очевидно, такий проект готується", – сказав Матвієнко.
Також парламентарій впевнений: необхідно ввести воєнний стан, проте не на всій території держави.
"Очевидно, наступний крок – це введення воєнного стану на окупованій території (включно з Кримом), а не на всій Україні. Якщо не зробити цього кроку, то немає можливості здійснювати і наступний крок... Без визнання цієї території окупованої відповідним документом, який це підтверджує, цей крок зробити неможливо", – зазначив нардеп.
Міністр юстиції Павло Петренко
"Я не хочу зараз анонсувати, тому що це буде питання напрацювання у вузькому експертному колі, а потім ці пропозиції можуть лягти в основу або законопроектів, або, можливо, рішень уряду, або РНБО", – заявив міністр журналістам.
При цьому Петренко зазначив: "Зараз ще рано говорити про якісь конкретні законодавчі зміни, необхідно попрацювати".
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков
"Антитерористична операція – цей термін увійшов після того, як ми отримали російську агресію на Донбасі. Була введена як тодішня реакція на незвичайну ситуацію, якої раніше не було в Україні. Якщо йдеться про повномасштабну військову операцію, яка йде, це не спеціальна операція СБУ, то очевидно потрібно переглянути статус, але не переглянути суть", - сказав міністр під час свого брифінгу кілька днів тому.
Аваков переконаний, що конфлікт на Донбасі вирішуватиметься не на лінії зіткнення, а через політичний тиск на агресора і політичне врегулювання. А вже потім, за його словами, – силами правоохоронців і військових.
Представник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов
"Рішення про завершення АТО приймають не в Генеральному штабі, є вище військово-політичне керівництво країни, яке приймає таке рішення. Генеральний штаб відповідно до своїх повноважень планує і проводить військові операції, а не здійснює прийняття такого рівня рішення", - заявив Селезньов.
Відповідаючи на запитання, чи інформували Генштаб ЗСУ про можливе завершення АТО на сході країни, він зазначив, що "до такого рівня інформації у мене немає доступу. Це комунікація на рівні "керівник РНБО – керівник Генштабу".