Воєнні завдання – не єдиний виклик, що стоїть перед владою, в тому числі і перед парламентом, який обиратимуть 26 жовтня. Є така проблема як знищений Донбас, в якому треба відновлювати практично все: будинки, дороги, соціальну інфраструктуру. І все це в умовах близької зими. Та й самі люди багато часу на роздуми владі не залишають. Переселенці почали масово повертатися на малу батьківщину. Їх не зупиняє навіть те, що війна триває. Адже їм пообіцяли мир.
Перше жовтня. День знань там, де через війну навчальний рік не розпочався вчасно. У 57 школу Донецька влучив снаряд, загинули чотири людини, серед них учитель і один з батьків. Обстріляли й автобусну зупинку. Влучили в маршрутку. Загинуло шестеро людей.
Донецьк продовжує трястися від вибухів. І ніхто сьогодні не може гарантувати безпеку жителям міста. І, незважаючи на це, донеччани масово повертаються додому.
"Мені буде дуже важко жити в іншому місті, не в Донецьку", – каже місцева жителька.
В автобусах, які відправляються з Києва, немає вільних місць. Семикласниця Аня мріє повернутися в рідну школу. Дівчинка три місяці гостювала у бабусі. Могла б жити в Києві і надалі, але ностальгія за рідним Донецьком взяла верх над страхом перед війною.
Лічені хвилини залишилися до відправки маршруту – Київ-Донецьк. Люди схвильовані і не знають, як вони доберуться додому. Але і це для них сьогодні не головне – основне питання, яке мучить їх вже не один місяць, як вони житимуть надалі в рідному Донецьку.
Хвилюється перед поверненням додому і Раїса Іванівна.
Її квартира знаходиться у Куйбишевському районі, який не раз опинявся під обстрілами. Чи ціла багатоповерхівка – жінка не знає. Так само не впевнена – чи вдасться повернутися на роботу на заводі "Топаз".
"Не знаю, подивимося, вийдемо. Що скаже керівництво, яке там є. Ми навіть уявлення не маємо, який вихід. Будемо дивитися. Я не знаю, нехай уряд думає, як він буде нас захищати", – каже донеччанка Раїса Орлова.
Поки уряд думає, як допомогти місту, ситуацію в якому він не контролює, всі сфери життєдіяльності Донецька – на межі повного хаосу. Люди залишилися без зарплат, пенсій і соцзабезпечення. Але, незважаючи на це, з подвоєною силою працюють комунальники. Щодня ризикують життям енергетики та газовики. Не залишають пацієнтів і медики. Жодна лікарня в місті не закрилася. Про репутацію Донецького опікового центру знають не тільки в Україні, а й за кордоном. Сьогодні професор Еміль Фісталь і його колеги працюють на добровольчих засадах. Зарплату не отримують вже три місяці. Виживають за рахунок фондів.
"Завдяки тому, що є фонди – фонд виробничої травми, який забезпечив медикаментозне лікування постраждалих шахтарів, фонд Ріната Ахметова нам допомагає дуже з обладнанням, яке необхідне, витратні матеріали, інструментарій", – каже керівник Донецького опікового центру Еміль Фісталь.
У Донецьку сьогодні не працює 27 шкіл у трьох районах міста: Ретровському, Куйбишевському та Київському. Дітей у міру можливості перевели в найближчі навчальні заклади. Педагоги працюють за старою схемою. Історію України в 37-ий школі викладає Дмитро Ткаченко. Каже, єдині, хто втримався від виїзду з міста – його учні.
"Кидати територію, дітей, свою землю. Чесно кажучи, не хочеться. Своя земля тримає і допомагає. Ми зараз працюємо за тією ж програмою, за рекомендаціями українськими, МОН України. Викладаємо в тому ж обсязі, скорочень ніяких немає", – каже вчитель історії школи №37 Дмитро Ткаченко.
Титр: У Міносвіти поки вирішили питання тільки з ВНЗ – їх поступово переводять в інші міста. Що робити зі школами – ще не знають.
"Уряд розглядатиме питання, чи будемо ми фінансувати когось, чи не будемо на території, яка тимчасово окупована, наступного тижня. Тому багато є юридичних моментів, є політичні моменти", – каже міністр освіти і науки України Сергій Квіт.
Хоч якось намагаються втриматися на плаву і підприємці. Товар підвозять, от тільки купувати його ніхто не поспішає. Анна Яковлєва продає взуття на одному з донецьких ринків. Каже, люди не тільки бідні, але й налякані.
"Дуже мало людей, вони всі бояться приходити. Ті, хто приходять, бігом-бігом тікають одразу. Особливо, коли вибухи починаються на задньому плані, це взагалі", – каже підприємець Анна Яковлєва.
Про те, як Донбасу жити надалі, Петро Порошенко каже у Львові. Президент передрікає регіону не тільки звільнення від терористів.
"Завдання щодо Донбасу нелегке. Знищено 50% інфраструктури. Але мої поїздки по світу дають мені впевненість, що донорський багаж дасть нам можливість після звільнення не тільки відновити, але і побудувати новий Донбас", – сказав Петро Порошенко.
Переселенці повертаються не заради мрії про якийсь новий Донбас, який їм хтось побудує. Вони хочуть повернути до життя свої будинки і вулиці. І вірять у те, що регіон як і колись буде індустріальним серцем України, в якому мільйони людей знову заживуть мирним життям.
Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "События" на каналі "Україна" за 05.10.2014 о 19:00.