У Художньому музеї відкрилася виставка. Фото: Сегодня
У Художньому музеї відкрилася виставка, присвячена 90-річчю Дніпропетровського художнього училища. В експозиції представлено 44 картини кращих вихованців навчального закладу – яскраві пейзажі, глибокі портрети, теплі натюрморти. Цікаво, що музей і художнє училище деякий час перебували в одній будівлі. Крім ювілею училища, виставка присвячена пам'яті мистецтвознавця і співробітника музею Володимира Кулічихін, який помер 15 січня цього року. Кулічихін також був випускником училища і одним з організаторів цієї виставки. Йому стало погано прямо під час лекції, він помер від зупинки серця.
Автопортрет написаний за рік до смерті
Йосип Білополий написав свій автопортрет за рік до смерті, в 1983 році. Художник за своїм профілем був саме портретистом. Молодий Йосип навчався на курсах живопису, які згодом були реорганізовані в художнє училище, Білопілля став одним з перших його випускників. Творчу діяльність художника перервала Велика Вітчизняна війна. З фронту художник повернувся з медаллю "За відвагу".
Україна на роздоріжжі в неспокійний час
Робота "Неспокійний ранок" написана в 1993 році Григорієм Чернетою і пізніше куплена Дніпропетровським художнім музеєм. Художник задумав картину в схожі на нинішні неспокійні часи для України. Дерева символізують мати з дітьми, які стоять на важкій дорозі так само, як наша країна зі своїм народом. Чернета приділяє особливе значення роботі з натури, оскільки вважає, що природа є кращим вчителем художника. Сам Григорій Олександрович уже понад 30 років викладає в Дніпропетровському художньому училищі.
Похмурі задвірки промислового району
Картина Леоніда Антонюка "Задворки" була написана в 1991 році у дворику на пр-ті Петровського. Леонід народився в 1950 році в Рівненській області. Відправившись на вступні іспити до Дніпропетровська, хлопчина вперше в житті їхав в поїзді. Художник любить писати великі полотна прямо на природі, каже, що працювати з фотографій або по пам'яті нецікаво. Багато картин він переробляє по кілька разів: відкладає на роки, а потім знову до них повертається. Сьогодні Антонюк викладає в Дніпропетровському театрально-художньому коледжі.
50 років тому на Привокзальній площі
"Привокзальна площа" Георгія Чернявського написана в 1962 році. Випускник училища через 11 років був його директором. В кінці 60-х художник запропонував побудувати в місті майстерні, в яких дніпропетровські художники могли б працювати в гідних умовах. Тоді більшості художників зі своїми сім'ями доводилося тіснитися в хрущовках. Проект був прийнятий, і на проспекті Пушкіна з'явився будинок з виставковим залом і майстернями. Вони збереглися до наших днів. А ось багато полотна самого Чернявського з майстерень безслідно зникли.
Кинув "воєнку" після відвідин Третьяковки
Пейзаж "Багряний бір" передає яскраві барви осені, які так любив художник. Мистецтвознавці називають Віктора Матюшенка ліричним пейзажистом Придніпров'я. Матюшенко народився в Дніпропетровську в 1925 році, в 16 років потрапив на фронт, після війни вступив до військового училища. Одного разу курсантів повели в Третьяковську галерею, Матюшенко побачив полотно Богородского "Слава полеглим героям". Картина справила на нього настільки сильне враження, що Віктор кинув "воєнку" і вступив до Дніпропетровського художнього училища, яке закінчив у 1951 році.
Скіфські баби на укладання асфальту
Анна Єгорова довго шукала цікавий сюжет для скіфських ідолів. У 1989 році народилася ідея "Моїх сучасниць", коли Анна спостерігала жінок, які працювали на укладанні асфальтової дороги. Картина виражає відношення художниці до становища жінок в сучасному суспільстві.