По всій Україні сьогодні святкують Великдень. Ще до великодніх богослужінь у Київ привезли Благодатний вогонь зі Святої землі.
В Єрусалим за ним літала делегація священнослужителів. Потім диво-вогонь передали в усі храми. По всій країні парафіяни молилися за мир і майбутнє України. А Президент Петро Порошенко закликав пом'янути всіх солдатів і мирних жителів, загиблих на сході країни.
Світле свято прийшов і на передову. Про духовну сторону подбали капелани. Про те, щоб на столі було частування – рідні та волонтери. Разом з бійцями – відзначали і місцеві жителі. От тільки замість святкового церковного дзвону лунала канонада.
Це Піски. Тут перемир'я не було ніколи. Відносне затишшя – тільки в останній місяць. По селищу вели вогонь зі стрілецької зброї і мінометів. Але у великодню ніч пішли танки. Українські бійці про причини можуть тільки гадати.
Капелан поруч із бійцями весь тиждень. Тут же на позиції, як він це називає, військово-польова капличка. Тут відслужив літургію і освятив дари.
Про те, що свято доводиться зустрічати в таких умовах, тут не шкодують. І знову лунають звуки пострілів і вибухів.
Снаряди зі свистом пролітають над селищем і рвуться на його околицях. Під нескінченну канонаду життя триває. На обід – святковий шашлик. Без гостей, в своєму колі, який вже став сім'єю. Але все таки багато говорять про рідних і близьких, – їх дуже не вистачає. І про те, яким могло бути свято далеко від фронту.
"Прокинувся б і сходив до церкви, посвятив би пасочки, а далі – або на природу, або шашлик з рідними", – каже Сергій.
У Пісках майже нічого не вціліло. Не пощадили і церкву. Єдине, що хоч якось скрашує цей день для місцевих жителів, – самі бійці: вони і настрій підіймають, і продуктами діляться. Правда, приходити за ними треба швидко, у хвилини легкого затишшя.
"Як відсвяткувати? Хлопці ось дали, пасочки поїмо, не ображають. – А церква у вас працює? – Яка церква! У нас троє на вулиці, все, більше нікого немає", – розповідають про ситуацію.
Бійці діляться з місцевими тим, що самі отримують від волонтерів. Їхні паски і крашанки – те, що нагадує про дім, сім'ю, традиції.
"По чуть-чуть кожен. У кожному з нас живе це свято. І волонтери приїжджають, привозять, і рідні вітають", – каже боєць МВС Сергій.
"Макарони, ковбаска, сіль, яйця до Великодня. Трошки насіння для посадки", – каже Віктор.
У цьому році Віктор зі своєю дружиною зібрали відразу три великодні кошики. Один – собі, а два принесли волонтерам.
"Нам все одно, хто отримає. Просто, щоб люди зрозуміли, що ми про них пам'ятаємо, переживаємо, хочемо щастя їм і щоб вони жили в нашій єдиній країні, і не відчували себе ізгоями, не відчували себе забутими", – говорить Віктор Мельник.
Сергій збирає гостинці, принесені киянами. Виходить 300 великодніх кошиків.
"У багатьох селах по кілька тижнів не привозять хліб, грошей у них немає, ліків немає – нічого немає. Ситуація дуже трагічна. Ми вирішили, що у цих людей також повинна бути Пасха, як одне з найважливіших свят", – говорить Сергій.
Для місцевих жителів це – головне.
"Будете святкувати? – Ну, тепер вже буду. Я б у будь-якому випадку святкувала б, але тільки по різному ж можна. А тепер, тим більше, паска у мене на столі буде, яєчка, це ж справжнє свято українське. Дай Бог нам перемогти, щоб Україна була цілісна, як була", – каже мешканка села Водяне Ганна.
Бійці все розуміють. І не скаржаться. Єдине, що пригнічує Андрія – у Пісках більше немає мобільного зв'язку. І він поки не зміг додзвонитися до доньки і сказати "Христос воскрес". Зараз це виявилося важливим як ніколи раніше.
"Торік на Великдень не було війни. Мені здається, в Україні люди більш серйозно ставляться до традицій, у тому числі і релігійних свят", – каже боєць Андрій.
Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційно-аналітичної програми "События недели" на каналі "Україна" за 12.04.2015 19:00