Стали відомі нові подробиці вбивства сімох людей в селі Новоселиця Житомирської області. Ветеран батальйону імені Кульчицького Вадим Федюнин, єдиний, кому вдалося вижити, розповів, як місцевий житель Анатолій Захаренко розстріляв компанію ветеранів та військовослужбовців, які приїхали порибалити.
За словами Федюнина, близько 22:30 21 травня він пішов спати після застілля, а через 10-20 хвилин почалася стрілянина.
"Пролунали постріли. І крики одночасно з пострілами. "Ах ти ж, сука". І постріли. "Ах ти ж, сука". Він промовляв, коли стріляв. Це взагалі. Це кошмар був сильний, звичайно" , – розповів військовий, який вижив, " Цензор.нет ".
Вадим Федюнин стверджує, що спочатку було два постріли.
"Я крикнув: "Пацани, він підстрелив Малька!". Крикнув Фінн в сусідній кімнаті: "Пацани, він вистрілив у Ромку!" Я ж поки туди-сюди, Розстрига переді мною. Поки він встав, поки розстебнувся. Я зараз вже продумую, але, напевно, він за ножем, може, кинувся? Там в кутку така полка була ... Щоб ви розуміли, кімната десь три метри взагалі. Ви бачили? Загалом, ви уявляєте. А двері в будиночок були закриті. Я чую, Рома відкриває двері зі словами: "Толік, що ти робиш, що сталося?" Таке щось. Дослівно точно теж не скажу" , – розповів свідок.
Він зазначив, що останні слова Романа Ханенка перервав постріл. "Але він не договорив цього. Постріл. І тут я розумію, що все серйозно. Я почав більш різко рухатися, тільки коли почув, як він в Рому вистрілив. Я зрозумів, якщо він вистрілив в Рому ... У мене пробігло реально все життя перед очима, я зрозумів, що зараз здохну" , – говорить свідок.
За словами Федюнина, він, зрозумівши, що відбувається, спробував розбудити товаришів, а вся розповідь – це відбувалося протягом декількох секунд.
"(Захаренко стріляв – Ред.) З двостволки. Він професійний мисливець, перезаряджається за кілька секунд. Завжди цим хвалився перед усіма. Тобто, там шансів не було" , – зазначає товариш загиблих.
Федюнин розповів, як розвивалися трагічні події далі: "Він вистрілив в Рому і відразу, не перезаряджуючи, заходить в будиночок і наводить на мене рушницю. Я сиджу на дивані. Розстрига в цей час його хапає. А той тягне його на себе, рушницю. Я підскакую в їхній бік. Знову ж, ухиляюся від гуляючого ствола рушниці. Розумію, що вона в будь-який момент може вистрілити. Толік тягне Розстригу на себе з цією рушницею. Тут же звучить постріл. Він потрапляє йому в шию. Розстрига затихає. Падає переді мною ось так, ниць. Я розумію, що його вже немає. Розумію, що все, в голову, в шию йому попало. Вбивця при цьому вибігає. Тобто, людина вистрілює, біжить, відразу, не розвертаючись, розряджається, перезаряджається, вже вибігає на вулицю, починає розгортатися. Я біжу за ним, розумію, що він зараз розгорнеться – і до побачення. Стріляв він в мене чи ні, але звуку кулі не пам'ятаю. Я побіг від нього в темряву, це все були секунди".
Після цього Вадим Федюнин кинувся втікати. "Я біжу. Там такий підйом, гірка. Я біжу босоніж. Розумію, що у мене вбили тільки що друзів, що їх зараз добивають з криками: "Ах ви ж виродки, бл # дь, я вас зараз, нах # й, ви пид # раси, бл # дь". Зараз добивають. Включаю п'яту передачу, петлями цими біжу в бік населеного пункту озимим. Через три хвилини (це близько кілометра) там посадка, можу показати конкретно місце. Це все можна поміряти. Це кілометр. Рівно. Він за цей час дав близько 10 пострілів. Менше, більше – не знаю. З гвинтівки. Це 100%. Це була не рушниця, вони були поспіль. Бах-бах-бах-бах-бах-бах. Я думаю: почекай, хто там відстрілюється? Може, він їх не вбив? Може, вони ще живі? Начебто, всіх поклав. Хто відстрілюється? Крики затихли. Думаю, так, ага, це у мене є або 3 хвилини, або він зараз ... Я думав, він взагалі за мною біжить" , – говорить Федюнин.
Далі, за словами Федюнина, він забіг в село, однак багато йому не відкривали. Після кількох безуспішних спроб він знайшов порятунок в одному з будинків, господар якого і викликав поліцію.
Як повідомляв сайт "Сьогодні", убиті в Житомирській області були чоловіки від 29 до 50 років. Серед них було і троє військовослужбовців Нацгвардії, які перебували у відпустці після повернення з ООС. Вони приїхали порибалити в село Новоселиця на ставок, який орендував Анатолій Захаренко.
26 травня із загиблими попрощалися в Києві.