Армен Нікогосян зустрів 1 травня в зоні АТО / Фото: Степан Сич
Незважаючи на нелегку роботу , хірург Армен Нікогосян не втрачає оптимізму. Промінявши кабінет спершу на палатку Майдану , а потім на роботу в зоні АТО , Армен Володимирович впевнений у перемозі української армії. До Києва він приїхав не за відпочинком – столичні волонтери зібрали машину "швидкої " допомоги з медикаментами. Тепер цей автомобіль лікар Нікогосян забере з собою.
" Закінчився Майдан , і я був призначений лікарем в Межигір'ї , де планували створити лікарню . На той момент тільки формувався перший батальйон Нацгвардії . Усіх цих хлопців я знав особисто. Коли їх відправили в зону АТО , я вирішив теж поїхати туди . Так , 1 травня опинився в зоні боїв , де і перебуваю досі " , – згадує лікар.
Приїхавши на передову , лікар Нікогосян зрозумів , що тут не вистачало навіть елементарного : " З медикаментів не було нічого , навіть джгутів . Але ми знали , куди їдемо , тому в матеріальному плані були готові. Єдине , чого нам спершу не вистачало – препаратів для зупинки кровотечі , але зараз цю проблему вдалося вирішити. Крім того , наш автомобіль міг " перетворитися " в операційну , так що від приміщення ми не залежали . Наприклад , операції з порятунку бійців з осколковими пораненнями проводили прямо на місці. Також працювали в лікарні Ізюма " .
Перший час , згадує нейрохірург , на ногах доводилося проводити не добу , а тижні – настільки великий був потік поранених . Найчастіше працювати доводилося під "музику" снарядів від "Градів " і мінометів, що пролітали повз : " Поранених везли на чому завгодно , іноді прямо на БТРах . Бувало й так , що за ними доводилося їздити самому. В такий момент почуття страху або небезпеки було відсутнє. Думаєш тільки про те , щоб якомога більше хлопців вивезти з-під обстрілу . Одного вечора з танків почали обстрілювати один із наших блок постів біля Слов'янська. Мені подзвонили хлопці і сказали , що їх " накриває " важкою артилерією . Я не став чекати – зі своєю помічницею сів у машину і поїхав . Під снарядами почали витягувати людей. Тоді за один раз ми вивезли 28 чоловік у нашій маленькій машині "швидкої допомоги" – просто їхали і підбирали всіх тих, хто вижив ".
У цю машину Нікогосян зумів вмістити 28 осіб. Фото: С.Сич
Тоді в команді Армена Нікогосяна було всього дві людини – він сам і дівчина – волонтер . Ситуація обіцяє змінитися – 19 серпня доктор повернеться до Луганська з поповненням з 6 чоловік , що дозволить відчутно полегшити роботу.
" Тільки за останній тиждень я прооперував 12 осіб. А скільки їх було всього – давно збився з рахунку. П'ять днів тому привезли хлопця в дуже важкому стані. У нього було п'ять осколкових поранень – в торс , плечі , голову. Операція тривала вісім годин, але бійця вдалося врятувати. Зараз він у Харкові . Доводиться рятувати і цивільних. В основному , з осколковими пораненнями , отриманими в результаті мінометних обстрілів . Інших лікарів – добровольців я в зоні АТО не зустрічав. Не можу сказати , чому. Може , хтось боїться , а хтось хоче високу зарплату. Але головна причина , на мій погляд – в Україні відсутня медична волонтерська служба " , – констатує нейрохірург .
Крім нестачі лікарів , говорить Армен Володимирович , в зоні АТО, як і раніше, гостро стоїть проблема з "офіційними " поставками медпрепаратів . Основна підтримка армії весь час йде з боку волонтерів та простих українців : " Зараз у мене є все. Забезпечений настільки , що допомагаю ще шести лікарням . Люди в мене вірять, і допомога йде не тільки від українців – надсилають посилки з Америки , Ізраїлю , Франції . Постійно в Фейсбуці запитують , чим можна допомогти".
Лікарю- волонтеру доводилося стикатися і з бойовиками . На щастя , все закінчилося благополучно .
" Мені траплялися ті , хто шанобливо ставився до військових лікарів . Нас вони не чіпали . Якось раз наша машина застрягла в поле на "ворожій " території. Водій вирушив за допомогою, а я залишився один в салоні . Раптом під'їжджають озброєні " хлопці " . Подивилися , сказали , що бачили мене по телевізору. Запитали , чи потрібна допомога і витягли машину з грязі " , – згадує доктор Нікогосян .
За його словами , незважаючи на всі труднощі , бойовий дух наших солдатів як і раніше на висоті. Скарг не чув , тоді як критика на адресу військового керівництва звучить часто.
"Наприклад , я на своїй " швидкої" приїжджаю туди , куди не можуть доїхати бронетранспортери з командирами , які бояться . І бійці запитують: як Армен на своїй " консервній банці " до нас доїжджає , а ви не можете? " – підкреслює Армен Нікогосян .
Нагадаємо, український прикордонник розповів , як майже місяць провів в оточенні терористів.