Фото: pixabay.com
Видання БізнесЦензор провело детальний аналіз використання фінансової допомоги, виділеної Україні країнами світу та міжнародними організаціями. Автори БізнесЦензор дійшли висновку, що левова частка грошей іде на утримання офісів бенефіціарів, а до кінцевого споживача доходить не більше 20% коштів, повідомляють "Українські Новини".
Згідно з даними Мінекономрозвитку, з 2014 року Україні було надано 1,75 млрд доларів США міжнародної донорської допомоги, і ця сума майже в 4 рази перевищує обсяг коштів, наданих за попереднє десятиліття з 2003 до 2013 року. При цьому більшість цих коштів освоїли спеціально створювані структури, які близькі українським чиновникам з Кабміну і Адміністрації Президента України.
Автори дослідження дійшли висновку, що більша частина коштів виділяється іноземним організаціям в Україні. Тобто, фактично іноземні уряди платять власним структурам, щоб ті надавали консультації українським державним органам: як правильно проводити реформи.
Ще один фактор, який відзначають автори – зв'язок українських організацій-бенефіціарів грантової допомоги з посадовими особами. Українські чиновники направляють донорські кошти не на практичну допомогу, а на облаштування власних офісів, житла і призначають собі і своїм протеже солідну заробітну плату.
Автори публікації виділили 13 реформ, які фінансують закордонні партнери і відзначили, що найбільше коштів було виділено на реформу децентралізації – 171 млн доларів США, на реформу Держприкордонслужби – 169 млн дол., на реформу армії – 160 млн, а на реформу поліції – 130 млн.
Інший напрямок не стали пріоритетом для грантодавців, але суми на їх реалізацію також виділялися солідні.
Наприклад, на судову реформу, про яку 81% населення або не знає взагалі нічого, або знає недостатньо (згідно з даними соцопитування, проведеного в червні компанією GFK), було виділено 56 млн доларів. На реформу освіти – 36 млн, на охорону здоров'я – 17 млн. Автори відзначають, що про ці реформи населення України також мало поінформоване і вони не користуються підтримкою у громадян країни. Медреформу підтримали 29%, при цьому 45 висловилися "проти", а реформу освіти не підтримала третина українців і лише 28% висловилися "За".
Серед всіх бенефіціарів грантової допомоги найбільше коштів "освоїли" Мінрегіонбуд, Прикордонна служба, Міноборони і МВС. В цілому міжнародні донори виділили на них 1,1 млрд доларів США.
Український фонд соціальних інвестицій, який очолює колишній чиновник Державної фінансової служби Андрій Лактіонов, отримав грант в розмірі 14 млн євро. Програма, яку реалізує фонд, передбачає будівництво житла та інфраструктури для внутрішньо переміщених осіб з Криму і Донбасу. На третій позиції – згадуване вище КП "Львівтеплоенерго". Сума гранту склала 10 млн євро.
Однак найцікавішими, на думку авторів дослідження, є гранти, бенефіціаром яких виступає Адміністрація Президента.
Наприклад, грант у розмірі 3,35 млн доларів США, наданий на підтримку реформ в Україні. Бенефіціаром є ГО "Фонд підтримки реформ в Україні", очолюваний Юрієм Шкілем. Крім згаданого гранту, ця громадська організація отримала фінансування від ЄБРР на реалізацію проекту "Консолідація експортного потенціалу та сприяння доступу на зовнішній ринок малого і середнього бізнесу" в розмірі 1,5 млн доларів і проекту "На підтримку реформ фінансового сектора в Україні" в розмірі 600 тисяч доларів США.
Автори публікації знайшли зв'язок між громадською організацією "Фонд підтримки реформ" і заступником глави Адміністрації Президента Олексієм Філатовим. Фірма його цивільної дружини Анни Бабич – "ЕКВО" (Aequo) є співзасновником фонду. Причому "ЕКВО" (Aequo) була створена всього через два дні після того, як Олексій Філатов був призначений на посаду заступника голови АПУ. До цього він і Анна Бабич були партнерами в юрфірме "Василь Кісіль і партнери".