Траур в Одесі. Фото: dumskaya.net
Учора Одеса провела в останню путь прикордонників, які загинули поблизу пункту пропуску "Довжанський" Луганської області. Більше місяця командування АТО не мало можливості змінити бійців і моряків з берегової охорони. А коли військовим вдалося вирватися з вогняного кільця, без втрат не обійшлося: понад 20 прикордонників з трьох сотень, які вирушили в зону АТО, загинули або вважаються зниклими безвісти.
У ДПСУ кажуть, що на сьогодні офіційно відомі імена шести загиблих. "Під час прориву з оточення, що супроводжувався обстрілом, загинули одесит, старший прапорщик Віктор Діхтієвський, котовчанин Микола Антипов та овідіополець, моряк з берегової охорони Євген Колесніченко. Також від отриманих поранень померли Андрій Матвієнко з Кіровоградської області, Олександр Заєць – із Чернівецької та Сергій Бойко, уродженець Вінницької області", – розповів "Сегодня" заступник начальника прес-служби ДПСУ Андрій Демченко.
ЗНОВУ НА ВІЙНУ. Уцілілим у Довжанському прикордонникам обіцяють дати відпустку, а їхні дружини нарікають, що бійцям потрібно в госпіталь. "Їх обробляли хімічною зброєю, у чоловіка опіки, сильно впав зір. Але вночі, дякувати Богу, спить спокійно, не схоплюється, хоч і чує кожен шерех", – розповідає Олена, дружина одного з бійців. Тим часом прес-офіцер ГСПУ Олександр Яковенко каже, що військові отримають відпустки мінімум на десять днів: "А потім повернуться до служби".
"ЧЕМОДАННИЙ НАСТРІЙ". Донька загиблого на "Довжанському" прапорщика Віктора Діхтієвського до останнього дня не знала, що батько вже 22 дні знаходиться під обстрілом. "Нас з мамою він завжди підбадьорював, не говорив, як там насправді страшно. Коли телефонував і запитував тільки, як у нас справи, про себе говорив лише, що у них все тихо і добре. В останні дні взагалі був веселим і розповідав, що у них з товаришами по службі "чемоданний настрій", збирався додому", – розповіла Анастасія Діхтієвська. За її словами, коли в телефонній трубці вона чула залпи, батько завжди відмовлявся, мовляв, у них не стріляють, це десь далеко, відгомін. "Мене вразило, скільки людей прийшло з ним попрощатися. Тата всі дуже любили, він був добрим, чуйним, міг прокинутися серед ночі і помчати на допомогу другові", – згадує Настя.
На війну батько Анастасії вирушав двічі. Під час кримської кризи старший прапорщик Діхтієвський їздив у село Чонгар Херсонської області. Там якраз розмістили свою військову техніку кримські беркутівці, поставили таблички про замінування місцевості. Через місяць прикордонник Діхтієвський повернувся до сім'ї, а в червні вирушив на Схід. "Тато поїхав на початку літа, а після 12 червня з іншими відправився на Довжанський. Мама мене дуже підтримує зараз, хоча їй самій важко змиритися з тим, що сталося", – каже донька загиблого героя.
Втім, всі рідні загиблих бійців важко переживають втрату. Сестра загиблого котовчанина Миколи Антипова Ганна Стьопіна, дізнавшись про смерть брата, написала в Мережі: "Буває такий біль, який не виплакати". Сам Микола востаннє заходив на свою сторінку 3 серпня і написав, що битиметься до кінця. Щоб вшанувати пам'ять героя, його друзі, замість своїх фото, розмістили на аватарках портрети Антипова у військовій формі.