За невелике селище міського типу Нижня Кринка під Макіївкою місяць тому велися запеклі бої. Терористи з "Градів" буквально поливали будинки мирних жителів і нечисленні позиції сил АТО, які тут утримували лінію фронту. В результаті українські силовики були змушені відступити, а населений пункт перейшов під контроль бойовиків.
Сьогодні в невеликому містечку буквально все нагадує про війну, а місцеві жителі тут досі знаходять снаряди в своїх городах. "Все початок вересня ми вважай що прожили в підвалах! Наш городок майже щодня порівнювали з землею! Постраждало дуже багато будинків, деякі – повністю знищені. Снаряди літали над головою і їх не те, що чути – видно було. Тільки вжух, і в сусіда в городі вибух. Це було жахливо! – розповів Сегодня.ua місцевий житель Сергій. – Навіть, коли українська армія відійшла, нас продовжували обстрілювати бойовики. Ймовірно, в помсту за те, що ми Нацгвардію до себе взяли, допомагали бійцям як могли".
А ось після того як терористи зайняли містечко – населений пункт буквально підірвав стрічки новин. Бойовики заявили про нібито страшну знахідку поблизу Нижньої Кринки – масове поховання закатованих і вбитих людей на тому місці, де був табір українських військовослужбовців. Штаб АТО категорично спростував цю інформацію, а в Нацгвардії заявили, що ні в Нижній Кринці, ні в її околицях, ніколи не було табору військових.
ФОТОпроект: Донбас без зайвих слів
За словами жителів містечка, чутки про масове поховання ходять різні, але в них мало хто вірить. "Своїх поранених або убитих українці вивозили в тил, а бойовиків прямо тут ховали. Ховали як могли, не залишати ж трупи розкиданими на землі. Загиблим "ДНРовцям" навіть хрест поставили і квітів на могилу поклали. А потім, коли бойовики повернулися в місто – вони розкопали братську могилу і відразу заявили про масове поховання. Мовляв, подивіться – мирне населення вбивали! – каже місцевий житель Артур. – Я особисто не знаю, щоб когось з моїх знайомих розстріляла Нацгвардія. Та й у кого не спитаю – таких випадків ніхто не знає. а от з тими, хто пішов воювати за "ДНР" – зв'язку дійсно немає. Досі не можемо дорахуватися багатьох жителів, хто виїхав, а кого, не дай Бог, вбило. Так що пошуки поховань тривають".
Втім, самих мирних жителів зараз хвилює інше – наступаюча зима. Люди продовжують розбирати завали і як можуть зміцнюють вціліле від снарядів житло. "До цих пір можна побачити зруйновані будинки, які ніхто не відновлює – господарі або загинули, любо поїхали. Недавно от тільки підірваний міст відновили. Ну як відновили – земляний насип зробили. Так-сяк, а пройти і проїхати можна. Хоча, раніше у нас був добротний бетонний міст. а тепер тимчасовий, а зможуть відновити повноцінний міст навіть і не знаємо", – розводить руками Сергій.
Величезні проблеми в місті і з інфраструктурою. Найчастіше в будинках відсутня електрика, вода і газ. Як і в багатьох зруйнованих містах Донбасу тут виживають як можуть – обіди варять прямо на вулиці, а воду набирають з колодязів. "Особливо важко доводиться жителям багатоповерхівок, які залишилися без газу. Людям просто доводиться виходити під під'їзд і готувати їжу на багатті, – розповідає місцевий житель Кирило. – Хтось проситься до своїх знайомих з приватного сектора – там хоч грубки є. Але, люди не сумують, посміхаються, кажуть, що так навіть страви смачніше виходять – ароматні. А от з водою велика проблема, її немає практично по всьому місту. Набираємо, де доведеться. Поступово комунальники відновлюють в місті подачу електрики, але дуже повільно".
З продуктами в місті особливих проблем немає. Правда, за словами місцевих жителів, асортимент на прилавках дуже убогий. "Продуктів в магазинах мало, але вони є, тому не голодуємо. Вдобавок, у багатьох свої ділянки або городи, а значить хто не лінувався – зміг запастися картоплею і овочами, – каже жителька Нижньої Кринки Юлія. – Крім того, у нас до Макіївки рукою подати, а там і Донецьк поруч. У цих містах всього достатньо. Інша справа, що у людей грошей немає. Багато хто без роботи залишився, хоча, якщо так подивитися, то ми ніколи багато і не жили. Уже стільки всяких криз пережили, а війна, звичайно, справа страшна і жорстока, але і зараз як-небудь протягнемо".