У будинках холодно, а котельні розбиті. Фото: AFP
Незвичний жовтневий холод за вікном змушує жителів Донецька думати про наближення зими зі зростаючою тривогою. Втім, вже не перший рік. Основний страх – чи буде тепло? Уже кілька днів у Донецьку зовсім не осіння прохолода, а досить відчутний холод – вранці стовпчики термометра показують всього +5-6 градусів за Цельсієм.
"Зазвичай до війни тепло включали, якщо три дні температура на вулиці піднімалася вище +8 градусів. По-моєму, у нас холоднеча вже давно, але ніхто нічого не включає. У квартирі дуже холодно, будинок наш, "хрущовку", ніхто не оглядав і ремонту не пропонував. А у нас всі міжпанельні шви повисипали, тому і холодно в кімнатах, – розповів житель Калінінського району Андрій Ковтун. – Доводиться включати на обігрів спліт-систему, вдома ходимо в спортивних костюмах і теплих шкарпетках".
Про те, що довгоочікуване тепло в будинку і гаряча вода в крани можуть і не дійти, свідчать повідомлення від "адміністрації" Донецька. "Всього в місті на подачі гарячої води – 166 котелень... В роботі – 110 котелень". Якщо перерахувати кількість працюючих і непрацюючих котелень, то виходить, що в Донецьку не функціонують 34% котелень. До того ж, за зведеннями тієї ж "адміністрації", в Донецьку більше десятка абонентів відключені від газопостачання, а в Петровському районі на 29 трансформаторних підстанціях досі тривають ремонтно-відновлювальні роботи. До слова, в тому ж Петровському, а також в Київському і Куйбишевському районах 17 котелень не будуть працювати в холодні дні року через непридатність.
Донеччанам доводиться знову згадувати минулі зими і влаштовувати справжні збори, готуючись зустріти холоди і морози. "Раніше як до зими готувалися? Зимові речі з шафи дістали, літні прибрали і все. А тепер доводиться грунтовно готуватися, – розповідає житель прифронтового селища шахти "Жовтневий рудник" Юрій Земельцев. – До війни наша вулиця була газифікована. Але в 2014-2015 газу не було, раз у раз постійно газоводи перебивався осколками снарядів. Слава Богу, що ми не встигли в літній кухні демонтувати піч. Практично всю зиму 2015 року, ми провели саме там. З великими труднощами дістав тонну вугілля – купив за 5000 (2080 грн за курсу НБУ) рублів. Ще везти ніхто не хотів – постійно обстрілювали і всі боялися. Зараз газ є, але про всяк випадок я ще в тому місяці купив півтори тонни за 4000 рублів (1665 грн). Сподіваємося, що цієї зими боїв не буде, але готуємося до всього".
З приходом "руського світу" спальні райони Донецька, особливо в північній частині міста, втратили розміреність життя. Тепер же місцевим жителям доводиться існувати фактично в польових умовах і на практиці реалізовувати уроки виживання.
"Я не знаю як там з перемир'ям, але ми кожен божий день чуємо залпи і вибухи, – розповідає мешканка Путилівки Олена. – Вікна, що виходять на північну сторону, ми принципово не склимо. Забили дошками, заткнули ковдрами. Навіщо ставити нові вікна, якщо не сьогодні, так завтра вони знову вилетять від вибухової хвилі? Ми вже діставали теплі речі і ковдри – останні дві зими часто залишалися без опалення, газу, гарячої води і електрики. Також поповнили запас свічок. В ту зиму, коли ми сиділи в темній холодній квартирі, чоловік здогадався розкласти намет посеред кімнати, і в металеву банку від кави поставив кілька свічок, які цілком непогано прогрівали повітря всередині. Так і жили – у власній квартирі грілися в наметі".