З боку Донецького аеропорту після чергового обстрілу валить густий чорний дим. Фото: AFP
У Донецьку ось вже четвертий день не вщухають залпи. І не дивлячись на перемир'я, щоранку донеччани прокидаються від звуків важкої артилерії або стрільби з автоматів, а деякі й зовсім ночують у підвалах. Сегодня.UA дізналася у жителів шахтарської столиці, як вони переживають перемир'я з далеко немирним небом над головою.
"Ніколи не думала, що навчуся по звуку визначати, яка артилерія бомбить місто, наприклад, якщо "Град" – небо здригається, наче в сильну грозу, – каже донеччанка Ольга Пристюк. – Взагалі, якщо стріляють далеко – вже ніхто не реагує на залпи. На дитячих майданчиках навіть під час неба, яке здригається, можна побачити багато малечі, а на лавочках під під'їздами – пенсіонерів, які обговорюють війну. Люди вже просто звикли, а може втомилися. Найстрашніше, коли бомблять десь поруч. Мій дев'ятирічний син вже прекрасно знає, що потрібно бігти в коридор і сидіти там, поки мама не дасть відбій. А коли закінчується бомбування – першим ділом хапаєш мобільний телефон і починаєш панічно обдзвонювати всіх родичів".
Пенсіонерка Ірина Петрівна вчорашній обстріл Київського району Донецька пережила в підвалі. Під обстріл важкої артилерії потрапив житловий район недалеко від її будинку. "Важко передати словами почуття, коли твій будинок тремтить, немов осиковий листок – нерви здають моментально. Я до цього часу насилу можу говорити. Мені вже давно не допомагають навіть сильні заспокійливі, – ділиться пенсіонерка. – Коли почали бомбити – я швиденько вибігла зі своєї квартири і опинилася в підвалі. На автоматі вимкнула на плиті киплячу каструлю з борщем, схопила документи і кинулася в підвал. Там разом з сусідами просиділа біля півгодини. Правда, здавалося, минуло не менше трьох годин. Це дуже страшно чути свист і вибухи. Але я ще можна сказати бодрячком. Моя сусідка взагалі майже не виходить з підвалу – якби її не вмовляв її син вийти – вона б там ночувала".
В останні дні, кажуть донеччани, військової техніки бойовиків в місті стало дуже багато. Зараз проїжджаючим центральною вулицею танком або "Градом" вже нікого не здивуєш. У шахтарській столиці давно важко знайти центральну вулицю, на асфальті якій би не було слідів від гусениць. Ще складніше – проїхати по місту і не зустріти автоматників. Останнє, за словами донеччан, взагалі на рівні фантастиці. "Вони не розлучаються з автоматами навіть в магазинах. А днями в супермаркеті я взагалі бачив "приголомшливу" картину. "Днровець" йшов з дружиною і з дитиною, яка сиділа у нього на плечах, а ззаду у нього був автомат! Я не розумію, навіщо ти йдеш в магазин з дитиною і береш із собою автомат. Хоча може у них наказ такий – показувати таким чином, хто в місті господар, – міркує донеччанин Максим Романенко.
Нагадаємо, в результаті артобстрілів Донецька 14 вересня загинули шість мирних жителів, ще 15 людей отримали осколкові поранення різного ступеня тяжкості.