Існує думка, що після початку блокади в окупованому Донецьку продукти потрапляють на прилавки магазинів виключно з Росії. Це і вірно, і невірно. Слабкий потік товарів довгого зберігання – круп, консервів, пастеризованих молокопродуктів має місце. Однак донеччани воліють їсти і пити своє – донецьке або українське. Сегодня.ua пройшлася донецькими магазинами і подивилася на асортимент.
Не сказати, що прилавки завалені українським, але є. Ми знайшли ковбасу та сосиски, хліб, булочки, лаваші, різні соуси, алкоголь з українським маркуванням.
"Завжди беру пампушки з часником, нашу варену ковбаску і місцеве молоко, – поділилася пенсіонерка Марина Правдіна, мешканка Ленінського району. – Звичайно, коштує це все дорожче, ніж в інших регіонах, але якщо вже і платити великі гроші, так хоча б за смачні і звичні речі".
Молоко, йогурт і сметана, вироблені в Донецьку, яловичина з Курахово, згущене молоко з-під Харкова, Артемівський алкоголь і обидва види коли продаються цілком спокійно, хоч і дорого. "900-грамовий пакет місцевого молока коштує 17,5 гривень, а російське у нас в магазині тільки в тетрапаках продається – під 30 гривень. Яйця теж донецької птахофабрики – від 22 до 25 гривень. Маркування ніхто не міняв, як і раніше всі дані на упаковці – українською мовою. Майонез ось наш ні в яке порівняння не йде з російським, всі буквально ганяються за ним, – поділилася домогосподарка Лариса Жовтюк. – Вода в пляшках теж залишає бажати кращого, у російської є присмак неприємний, а от коли знаходимо українську – беремо кілька упаковок".
Фото: Соцмережі
Також донеччани розгрібають з прилавків розпродаються залишки зі складів магазинів, що закрилися.
"У маленьких магазинчиках ще можна зустріти цукор, крупи, консерви торгових марок тих мереж, який за ці роки пішли з Донецька. Беру про запас, як спогад", – говорить донеччанин Юрій Полянський.
Порівнюючи ціни в магазинах, ми прийшли до неоднозначного висновку. Продукція з Росії може коштувати в два рази більше свого місцевого аналога. У чому тоді сенс її перебування на донецьких полицях – незрозуміло. Як і незрозуміло те, чому багато товарів російського та українського виробництва коштують однаково дорого.
"Торговці на ринку розповіли, що возять м'ясо з сіл під Донецьком, півгодини їзди на автомобілі, ніяких блокпостів. Але коштує воно стільки ж, скільки завезене "з-за кордону". Ще трохи – і ми будемо викладати по 200 гривень за кіло м'яса. Раніше мені розповідали про хабарі на блокпостах, як ми могли зрозуміти таку накрутку в ціні. Але коли товар звідси – чому не можна зробити дешевше? Продавці кажуть, що ціни опустити не можуть, а ось підняти – запросто", – говорить донеччанка Алла.
Фото: Соцсети
Местные производители обеспечивают город хлебом и макаронными изделиями, а вот подсолнечное масло родом из Донецка найти трудно. "Берем российское, хотя несколько раз попадали на известное украинское. Но по нашей цене – больше 30 гривен за литр", – говорит дончанин Николай Сытников.
200-грамова баночка місцевого меду "тягне" майже на 50 гривень, місцеві ж овочі не поступаються в ціновій боротьбі: капуста – 12 грн/кг, червоний перець – 33 грн/кг, морква – 20 гривень, буряк – 13. Влітку донеччан переконували, що всі фрукти-овочі – з Криму, зараз географія звузилася – називають Волноваху, Курахове, Вугледар.
"Виноград – 70 гривень кіло, зовсім з глузду з'їхали!", – під ніс говорить літня жінка в одному з супермаркетів. Покупці ігнорують делікатеси начебто лососевої ікри або елітного спиртного, набираючи товарів простіше, але побільше.
На ринках правлять бал курячі голови і лапи, які розлітаються як гарячі пиріжки – їх беруть за відносно божою ціною від 30 до 40 гривень за кіло. Начебто теж приїхали з Росії, оскільки до найближчих українських курей далеченько. Вершкове масло, за словами продавців, все суцільно з Білорусії, а ось з кондитерських виробів запросто можна знайти улюблені українські цукерки – як шоколадні, так і карамель. Шоколадки та інші "Рафаелло" "кусаються" незалежно від місця виготовлення, а вже коньяки, джини, роми і віскі здатні відлякати своєю тризначною ціною навіть справжніх любителів.