Дуже багато донецьких школярів навчаються екстерном в школі на підконтрольних територіях за допомогою інтернету. Фото: Соцмережі
Тільки середина квітня, а в школах Донецька вже аврал і не тільки з приводу випускних іспитів. Батьки донецьких школярів ламають голови відразу над декількома проблемами: куди відправити чадо вчитися, де роздобути грошей на випускний і що робити з "атестатом ДНР", який має суто символічне знання. Сайт Сегодня.ua поговорив з дорослими про долю їхніх дітей в окупованому Донецьку.
За екстернат почали вимагати гроші
Над школами вже навис дамоклів меч ЄДІ (єдиного держіспиту, який ввели для донецьких школярів за аналогією з російським) для випускників та підсумкової атестації для учнів 4-х класів, які закінчують середню школу. "Найняли репетиторів для підготовки, тому що син не витримує змішання двох навчальних програм – української та російської. Щось доводиться спішно доучувати, щось взагалі тільки починати вчити. Репетитор бере по 250 рублів (125 грн за курсом, встановленим в торгових мережах Донецька) за заняття, каже, в травні ціни підскочать рази в два, – ділиться мати 11-класника Лариса Турімова. – Вступати він буде в Донецьку, в технічний університет. Чесно кажучи, я дуже сподіваюся, що дуже скоро Донецьк повернеться до складу України, наші виші будуть вважатися законними, атестати і дипломи будуть дійсними. З друзів сина жодна людина з атестатом "ДНР" не вступив в російський внз. Всі доздавали якісь іспити, щось платили, а хтось взагалі повернувся".
Фото: Соцмережі
Дуже багато донецьких школярів навчаються екстерном в школі на підконтрольних територіях за допомогою інтернету. Однак і тут є свої підводні камені. "У мене дитина в 7-му класі. В минулому році я дзвонила в одну зі шкіл Маріуполя, хотіла прикріпити до неї дитини, щоб був нормальний атестат. Так мені назвали суму в 3 тисячі гривень за екстернат. Ми були в шоці – у нас війна, стріляють, а хтось з нас гроші намагається здерти. Загалом, поки вчимося тут, в Донецьку, влітку я буду знову шукати екстернат, але вже в інших школах", – розповіла донеччанка Лілія Шепеленко.
Вчителів більше, ніж учнів
Освіта в школах на окупованій території – це дійсно суміш кількох навчальних програм укупі з новими уроками типу "громадянськості". У молодших класах багато вчителів всіляко намагаються вберегти дітей від слизьких тем на зразок "За що я люблю ДНР", вважаючи за краще розповідати про природні багатства рідного краю – Донбасу. Старшокласники часто забирають уроки громадянськості для підготовки до іспитів.
У кожній школі відчувається брак вчителів. Страждають малювання, фізкультура, інформатика. Студенти педагогічних коледжів та інститутів, за словами шкільних вчителів, поки не можуть вести нормальну викладацьку діяльність – не вистачає знань і досвіду.
"На зарплати в 7-8 тисяч рублів (3500-4000 грн) фахівців годі й шукати. Вчителям доводиться підміняти одне одного. У дочки в школі історію поки що викладає вчитель російської. А біологію – викладач хімії. І це, на жаль, не єдина школа. Зі знайомими розмовляю, в інших школах некомплект майже 40% вчителів. Скоро дійде до того, що фізику в старших класах викладатимуть фізруки", – поскаржився горлівчанин Віктор Смолянов.
Фото: Соцмережі
У маленьких містечках ситуація прямо протилежна. "У наших школах зараз кожен учень на рахунку, – розповідає Ірина, вчителька однієї зі шкіл Кіровського Донецької області. – У минулому році був сильний недобір першокласників. До кінця жовтня було менше десятка дітей і до вересня не сильно збільшилася. Виходить, що вчителів більше ніж учнів".
З'їхали на "трійки" і тато в камуфляжі
Варто відзначити, що освіта в шкільних установах, які перебувають на території Донбасу непідконтрольною української влади, якісно погіршився. Вчителі попереджали, що після переходу з 12-бальної системи оцінок на російську 5-бальну відбудеться крен в оцінюванні в бік погіршення. Так і сталося.
"У нас на "трійки" скотився майже весь клас, 20 осіб. Всі батьки в шоці, не кажучи вже про наших дітей. Бажання вчитися у багатьох пропало, але ж вони всього лише п'ятикласники. До речі, сильно з'їхали діти з української мови та літератури. Мабуть, батьки сказали, що "мову" вчити вже не треба, а вона хоч в мінімальних кількостях та присутня в розкладі. і вірші напам'ять вчити треба, і диктанти писати – ось і "посипалися" діти. Страшно іноді, раптом на другий рік залишать", – говорить батько з Донецька Павло Кузьменко.
На другий рік не залишають, а ось нові форми "спілкування" вчителів, учнів та їх батьків в школах вже з'явилася.
"Вчиться у нас один нехлюй восьмикласник, – розповідає класний керівник донецької школи Вікторія. – Ми його практично за вуха тягнемо хоча б на "трійки". І нещодавно у нього стався конфлікт з учителем, він обматюкав нашу колегу. Ось так просто, порушував дисципліну на уроці, і коли вона попросила його покинути клас – обматюкав. Ми її потім в учительській заспокоювали. Вирішили, що не будемо більше робити поблажок цьому учневі. Сказали, що табель отримає з такими оцінками, які сам заробить. На наступний день в школу прийшов його батько – в камуфляжі "ДНР". Каже: "Ви ж розумієте, що мій син не може погано вчитися? Може, це у вас погані вчителі і ви поганий директор і вам краще не працювати в школі?". Я дуже злякалася. Пообіцяла, що розберемося".
Фото: Соцмережі
"Завжди є той, хто хоче нажитися на дітях"
"Відрахування зі школи, залишення на другий рік – уже давно не практикується подібна практика, – розповідає донецький педагог Марина. – З початку війни деякі сім'ї виїхали. Знаю випадки, коли два паралельних класи в один довелося об'єднувати, аби дітей до отримання атестата довести. А далі що? Деякі з торішнього випуску намагалися вступити на навчання до Росії в Ростові. Їм ввічливо відмовили. в відкрито не говорять, але в Росії дипломи "ДНР" не дуже-то визнають. Дітям довелося повернутися сюди і надходити в місцеві виші, щоб потім отримати такі ж дипломи, від яких буде не дуже багато користі".
Уже відомо, що без малого тисяча старшокласників з окупованих територій зареєструвалася на проходження ЗНО на території, підконтрольній Україні. Це означає, що вони прекрасно розуміють ціну "атестата ДНР" і не хочуть отримувати нічого не значущі папірці, пов'язуючи своє майбутнє з Україною, а не невизнаною "республікою".
"Звичайно, цей рік для школярів такий же важкий, як і минулий. Того року ми почали навчальний рік в жовтні через обстріли, в цьому у нас великі проблеми з харчуванням дітей. По-перше, продукти з гуманітарної допомоги і якість їх залишає бажати кращого. Діти не можуть постійно їсти манну кашу, тушонку і квашену капусту. Це якщо безкоштовні сніданки. та й платні далеко не славляться смаком – дочка каже, що сосиски є неможливо, вони тверді, а картопля віддає цвіллю, – розповіла мама донецької школярки Анастасія Левкова. – Так ось днями по телевізору показували, як "народний контроль" прийшов в одну зі шкіл, зайшов до їдальні, а там жах що твориться. І продукти прострочені, і походження невідомого, і меню не так складено. Загалом, завжди є той, хто вирішить нажитися на дітях".
Фото: Соцмережі
Нікуди не зникли і побори в школах, хоча "влада ДНР" заявила, що це неправомірно і суперечить навіть Кримінальному кодексу. "Ми як здавали в фонд класу і фонд школи, так і здаємо. Звичайно, вчителька нам оголосила, мовляв, за останніми розпорядженнями ніхто не має права збирати з батьків гроші. А потім сказала, що прибиральниця працює на півставки і миє тільки коридори. "Невже ви хочете, щоб ваші діти вчилися в брудному класі?" – сказала вчителька і ми сказали "ні" і вийняли гроші. Здаємо на місяць по 100 рублів (50 гривень). А ще нам запропонували зробити подарунок школі на випускний – ще по 200 рублів (100 гривень) з людини, і власне, організувати випускний – це десь по 2000 рублів (1000 гривень). Ситуація цікава: у когось є такі гроші, а у когось немає, але відмовитися неможливо. "Це ж випускний, раз у житті, ви хочете позбавити дитину радості", – ось такі доводи. Доводиться позичати гроші, а що робити?" – Кажуть батьки випускниці Людмили. Також по секрету вони розповіли, що програма останнього дзвоника в їхній школі пішла на затвердження в "міністерство освіти". "Виявляється, були сильно незадоволені в минулому році, тому що діти виступали з танцями і піснями під зарубіжну музику. Кажуть, що треба побільше російського. Маячня якась!" – Кажуть донеччани.