Скаути України. Фото: vk.com
"Піонерів повернули?" – підкидають брови бабусі, дивлячись услід дітям, на одязі яких красуються бордові і зелені галстуки, на зразок тих, які колись носили піонери. Але це – одеські скаути, які вчора відзначив своє "професійне" свято. "Сегодня" познайомилася з хлопцями та їхніми наставниками.
Сучасні тимурівці, крім регулярних тематичних походів, вантажівками вивозять сміття з зелених зон, вчать охочих рукоділля і ліплять вареники ногами. Національна скаутська організація України "Пласт" з'явилася у Львові в 1911 році, але на півдні України стала активно розвиватися лише з початку 1990-х. "Щоб стати скаутом або, як кажуть хлопці, пластуном, не потрібно володіти якимись особливими якостями, дотримуватися певних політичних поглядів чи віросповідання. Приймають усіх, головне – щоб було бажання вчитися, розвиватися і нести відповідальність за свої вчинки, адже ми намагаємося прищепити дітям самостійність", – розповів "Сегодня" глава скаутської станиці Білгорода-Дністровського Сергій Лехан. І зазначив, що важливою частиною діяльності пластунів також є патріотичне виховання. "Наприклад, кожен захід у нас починається з виносу українського прапора", – додає Сергій.
Щотижня скаути збираються на пластовій квартирі. Так називається місце, де хлопці проводять свої зібрання, співають пісні, влаштовують заняття з ліплення, малювання, в'язання і обговорюють плани майбутніх заходів та походів. "Дуже любимо з дітьми подорожувати по Одеській області і збирати етнографічні матеріали. А можемо навчити ліпити справжні українські вареники... пальцями ніг", – зазиває в гості глава пластової станиці Південної Пальміри художник Олександр Гаркавченко.
Білгород-Дністровський скаути зі своїх останніх заходів згадують святкування Маланки та акцію пам'яті героїв Крут. "На Маланку ми наділи хустки, переодягли хлопчика в дівчинку, а дівчинку в кізочку і ходили з невеликим поданням і святковими піснями по різним організаціям. Навіть до пожежних зайшли. Вони всі в ряд вишикувалися, щоб нас послухати", – хваляться дівчата-пластунки. А наставник додає, що скаути нащедрували 1400 гривень: "Потім додали до тих 1200 гривням, які заробили на попередній акції, і всі разом передали бійцям на Схід".
А напередодні Різдва скаути за традицією передають місту Вифлеємський вогонь миру. Серед біблійних героїв вертепу навіть були маленьке янголятко із зіркою і смерть з косою в масці героя фільму жахів "Крик". "Городяни вже не дивуються, коли бачать нас на вулицях", – сміється Сергій Лехан.
Фото: vk.com
У теплу пору року у пластунів зазвичай проходять туристичні змагання і походи. Цього літа хлопці вчилися ходити під вітрилом і жили в наметовому таборі "Острів скарбів", немов пірати. Але перед тим, як розбити містечко, скаути обов'язково влаштовують прибирання місцевості, та й після себе не залишають ніяких відходів. "Мені більше сподобалося вчитися серфінгу і відвідувати заняття з тактики ведення морського бою. Було дуже смішно, коли за непослух або помилки нас відправляли зануритися в море, а ми у відповідь обливали водою наших наставників. А на закриття морського табору у нас є традиція: потрібно якомога більше пластунів заштовхати в одязі у воду", – поділилася пластунка Христина.
Якщо "Пласт" в Західній та Центральній Україні налічує тисячі учасників, то Південь такою кількістю похвалитися не може. У всій Одеській області навряд чи набереться сотня пластунів, а в одній з найактивніших – Білгород-Дністровської станиці – налічується близько 25 осіб. "У нас є діти шкільного та дошкільного віку, але коли вони виростають, то за традицією нашої організації повинні приступати до виховання маленьких скаутів. Багато виїжджають вчитися в інші міста і поступово від нас відриваються", – нарікає головний аккерманський пластун. Правда, якщо скаути і повертаються, то часом цілими сім'ями або приводять друзів.