Фото: AFP
Жителі окупованих міст Донбасу стверджують, що ось уже більше півроку не бачать ніякої гуманітарної допомоги. Точніше, в зведеннях новин вона з'являється: як пишуть місцеві видання, мало не щотижня в Донецьк в'їжджають вантажівки з продуктами, підручниками, медикаментами та будматеріалами. Ось тільки ніхто не бачить цієї допомоги. При цьому ситуація на непідконтрольних територіях поступово погіршується. Рідкісна ніч обходиться без обстрілів, а вдень звуки розривів снарядів чутні в різних куточках міста.
Донеччани знову тримають під рукою "тривожні валізки" і готові будь-якими шляхами втекти з міста, якщо почнеться загострення. Жителі Київського району досі не можуть прийти до тями після найжорстокішого обстрілу 5 листопада, а в інших районах зі страхом ворожать – чи не прилетить до них сьогодні смертоносний снаряд?
Постійний стрес, помножений на негативну гуманітарну ситуацію, змушує жителів непідконтрольних територій відчувати себе покинутими і забутими. Як вже було сказано, гуманітарну допомогу тут перекрили ще з весни.
"Дають якусь гуманітарку, але раз на три місяці і зовсім вже нещасним старим інвалідам паралізованим. Якщо старий ще може ходити, то він вже не потрапляє до категорії отримувачів допомоги. І там тієї допомоги – крихти", – розповіла мешканка Донецьку Алла Єрофєєва.
У неї у самої є досвід спілкування з благодійниками. Так в 2014 році після сильного обстрілу постраждав її будинок в Куйбишевському районі. Закордонна благодійна місія внесла Аллу в списки на відновлення житла, і навіть завезла деякі дошки для ремонту вікон, але через якийсь час донеччанка дізналася, що місії заборонили працювати на підконтрольних так званій "ДНР" територіях і вигнали всіх її співробітників під дулами автоматів. Так і залишилися вікна побитими.
"Жили як в фанерній коробці – всі вікна були забиті фанерними панелями, поки самі не нашкребли грошей і не зробили нові вікна. Напозичала у всіх, другий рік віддаємо", – говорить зітхнувши Алла. В її будинку таких же сімей – з десяток. Всім довелося латати дірки від снарядів за свій рахунок.
Літні батьки донеччанки до лютого цього року отримували гуманітарну допомогу від фонду Ахметова. Нехитрі, але життєво необхідні продукти допомагали людям похилого віку вижити, адже в їхніх краях дійти до найближчого магазину – це витратити півдня.
"Обидва вони в мене залізничники, у обох хворі ноги, ходять ледь-ледь. Грошей у них не було зовсім – українські пенсії залишилися в Україні, місцеві "пенсії" вони кой-як потім оформили, та там мізерні суми вийшли, – згадує Алла . – Батькам я, звичайно, допомагала, але у мене самої зарплата в лікарні "аж" 4500 рублів (трохи більше 2 тисяч гривень) – чи багато я можу відкласти з цих грошей?"
У лютому цього року видача гумдопомоги була заблокована. "Приходять якісь "гумконвої", але прості люди не отримують з них нічого. По телевізору кажуть, що в Донецьку гуманітарка не потрібна більше, всі вже добре живуть. Так нехай зайдуть до моїх старих і побачать, як вони" купаються в розкоші"! Економлять на всьому, ходять в мотлоху, і вже не чекають нічого хорошого!", – обурюється донеччанка.
До речі, днями в соцмережах донеччани розповіли про кричущий випадок. За їхніми словами, саме так "розподіляється" гумдопомога на непідконтрольних територіях. Її оголошують "некондиційною", списують – а потім вона з'являється на прилавках магазинів.
"Так, на початку жовтня цього року в Донецьку було списано понад 35 тон дитячого харчування і соків, у яких виявили "порушення цілісності упаковки". Крім цього, ще близько 5 тонн каш і молочних сумішів через втрату кондиції були офіційно відправлені на корм тваринам. Внаслідок пара тисяч сімей з дітьми позбулася таких необхідних для них дитячих продуктів", – повідомили жителі Донецька.