Життя в тилу бойовиків: терористи в Краснодоні займаються рекетом і погрожують "переламати коліна"

30 вересня 2014, 08:24
Прикордонне з Росією місто не сильно постраждало від бойових дій, проте жителі ледь не щодня ставали свідками руху важкої артилерії в сторону Луганська

<p>В Краснодоні та Молодогвардійську багато нагадує про нещодавні бої. Фото: соцмережі</p>

Реклама

Невелике містечко Краснодон сьогодні знаходиться в самому тилу бойовиків – всього в семи кілометрах від кордону з Росією і в 50 від Луганська. Саме місто для терористів є стратегічним – саме через цей прикордонний населений пункт перекидається більша частина військової техніки в луганському напрямку.

"У нас вже давненько не стріляють і відносно спокійно, навіть не дивлячись на те, що часто можна побачити проїжджаючу військову техніку і озброєних людей, – розповідає Сегодня.ua житель Краснодона Олег. – А ось до підписання перемир'я був справжній кошмар – щоночі через місто йшла техніка в бік обласного центру. Її було стільки, що навіть не злічити. Звуки від проїжджаючих бронемашин, танків, вантажівок не давали спати всю ніч. І всі ці колони рухалися переважно в бік Луганська".

Центр міста під час бойових дій практично не постраждав. Тут про війну нагадує лише один зруйнований снарядом будинок. Найбільше, кажуть місцеві жителі, постраждали окраїни Краснодона. "Деякі селища, зокрема, Молодогвардійськ, сильно зруйновані – там просто жах", – додає Олег.

Реклама

На тему бойових дій в Краснодоні говорять мало. Зараз тут наймасштабніша проблема – безгрошів'я. "Люди вже три місяці не отримують пенсії, багато хто втратив роботу, – ділиться з нами Наталя Петрова. – Та що вже там говорити – я і сама сиджу без грошей. Роботи немає, рятує тільки город і те, що вдається продати з нього на ринку. Я вже п'ять місяців не бачила м'яса. Купую тільки обрізки і кістки, щоб суп був хоч трохи наваристим".

Полиці в магазинах Краснодона давно спорожніли. Єдине місце, де можна купити в достатній кількості продукти – це ринок. Правда, ціни кусаються. Приміром, десяток яєць коштує 20 гривень, хліб від 5 до 9 гривень, а м'ясо і зовсім делікатес – 120-130 гривень за кілограм. "Кажуть, в місті від голоду вже померло п'ятеро людей! – ділиться з нами пенсіонерка Ганна Іванівна. – Але скоро може бути ще гірше – може закритися і ринок. Бойовики випустили указ, мовляв, всі торгові точки повинні заплатити в їх казну на соціальні потреби по тисячі гривень. Підприємцям, які відмовляються, погрожують конфіскацією товару і штрафом 30 тисяч. Фактично вони тут влаштували справжнісінький рекет. Деякі продавці вирішили їхати в Луганськ і скаржитися на лідерів "ЛНР" в Краснодоні. Так наші місцеві автоматники пригрозили, що якщо дізнаються, що хтось їздив скаржитися – прострілять всім коліна!"

На розпитування про допомогу краснодонці тільки посміхаються. "Кажуть, їхала до нас гуманітарна допомога, та тільки щось не доїхала. Бачили ми колону білих КАМАЗів з Росії, але, вони повз проїхали – шиш нам, а не макарони. Про нас забули як українська влада, так і інша сторона, яка обіцяла манну небесну, відразу як прийде "ЛНР". Правда, на ринках можна зустріти тушонку з написом "Держрезерв". Звідки вона – можна тільки здогадуватися", – каже житель Краснодона Олег.

Реклама

Про безчинства місцевих бойовиків краснодонці можуть розповідати довго. Кажуть, тверезими терористи бувають рідко. "Влітку їх керівництво навіть вводило сухий закон через те, що вони постійно п'яні. Магазини навіть пиво не продавали. Потім якось все заспокоїлося – пиво і горілка зараз знову повернулися на прилавки", – згадує Олег.

Серйозні перебої в Краснодоні з водою і електроенергією. Але якщо від першої проблеми людей рятують колодязі, то до другої доводиться просто звикати. Тотальний дефіцит і з медикаментами. Їх у місті просто немає де купити. За ліками тут їздять в Росію – благо до кордону всього сім кілометрів. "Аптеки давно не працюють. Моя знайома ходила в "ЛНР" і просила їх допомогти дістати антибіотик. Вони відмовили, мовляв, ті ліки, які їм прислала Росія і самим їм потрібні, – каже Ганна Іванівна. – Як зараз в лікарнях не знаю, але коли йшли бойові дії громадянських навіть на поріг не впускали. Обслуговували лише "своїх". Взагалі зараз краще зовсім не хворіти".