У 30-річної Юлії Алімової - вища юридична освіта
За перший місяць роботи поліцейські встигли стати невід'ємною частиною Харкова. Копи оперативно реагують на виклики про вуличні грабежі, розбої та порушення Правил дорожнього руху. Тільки відносно горе-водіїв за 30 днів служби патрульні оформили близько 800 протоколів. Правда, складний графік роботи витримали не всі: з лав поліції звільнили трьох осіб, двоє з яких пішли за власним бажанням, а ще один порушив дисципліну.
Не менш важливо і те, що з кожним днем довіра харків'ян до людей у чорній формі зростає, адже копи не тільки стали для них правоохоронцями, а й вірними друзями і помічниками. Підштовхнути машину або допомогти із заміною колеса, доставити в лікарню людину або підняти настрій, дитині, яка розплакалася, за допомогою посмішки – вчинки, які стали звичайною справою для правоохоронця і яким харків'яни майже не дивуються.
"Сегодня" поспілкувалася з копами, які показали себе з найкращого боку, проявивши сміливість і любов до людей.
РЯТУЄ ХАРКІВ'ЯН НАВІТЬ ПОЗА СЛУЖБОЮ
У 30-річної Юлії Алімової – вища юридична освіта, але до вступу до лав поліції дівчина працювала у сфері готельного господарства та зі школи мріяла працювати в правоохоронних органах. "Може, це голосно прозвучить, але завжди було бажання когось рятувати, тому коли дізналася, що у Харкові розпочався набір, довго не роздумувала", – згадує дівчина.
Можливість припинити злочин і проявити себе підвернулася на першому ж чергуванні. "Зміна вже закінчилася, і ми з колегою їхали по домівках, але раптом назустріч нам вибіг хлопець зі зброєю в руках. Ситуація нестандартна, а у нас з собою – ні бронежилетів, ні пістолетів. На щастя, неподалік знаходився ще один патруль: хлопці підключилися, і ми змогли затримати цю людину. Хто знає, що цей хлопець зі зброєю міг би накоїти в той вечір", – згадує Юля. У цей момент поліцейська усвідомила, що насторожі потрібно бути не тільки під час несення служби.
Незважаючи на те, що Юля представляє в поліції прекрасна стать, запевняє: ставитися до неї легковажно не варто. Дівчина регулярно відвідує тренажерний зал і готова дати відсіч будь-якому правопорушнику.
20 СЕЛФІ В ДЕНЬ І "ОБІЦЯНКА БОРОДІ"
32-річний Антон Завада працював ріелтором, помічником нотаріуса і в перші ж дні роботи в поліції підкорив харків'ян харизматичною зовнішністю. Винахідливі користувачі соцмереж прозвали його Капітаном Бородою і навіть створили фан-спільноту.
"В середньому позую для 15-20 селфі в день, – посміхається Антон. – Іноді така популярність і в роботі допомагає. Був випадок, коли хуліганів хлопці, побачивши Капітана Бороду, відразу ж почали вибачатися".
Але одного разу копу з колегами довелося докласти чимало зусиль, щоб затримати разбуянівшегося правоохоронця з товаришем. "Вони були не при виконанні, але в стані алкогольного сп'яніння. У районі Автовокзалу заважали виїхати маршрутному таксі і навіть намагалися напасти на мого напарника. У підсумку ми провели жорстке затримання", – розповідає Завада.
Ну, а найпростіший свій "подвиг" поліцейський згадує з посмішкою. Одного разу Антон приїхав на сварку молодої пари і не тільки зумів їх помирити, але і взяв із них обіцянку більше не лаятися. "Вони дали слово Капітану Бороді, а це не просто обіцянка", – посміхається Завада.
З ПОЛІЦІЄЮ "ПОДРУЖИЛИСЯ" В ЄВРОПІ
У минулому інструктор з екстремальних видів спорту, Ігор Ільїн, побував у кількох європейських країнах, відзначив високий рівень роботи тамтешніх поліцейських.
"Там копів поважають і в якійсь мірі бояться. Тоді подумав, що такого ж ставлення не вистачає у нас", – говорить Ігор, який тоді й уявити не міг, що братиме участь у кардинальних змінах нашої правоохоронної системи.
Проявити себе 27-річному Ігорю довелося на самому початку служби. Патрулюючи свій квадрат на Салтівці, наряд Ільїна зіткнувся з неординарною ситуацією: чоловік ні з того ні з сього ударив кондуктора тролейбуса.
"Ми це припинили, але він розвернувся і побіг. Наступного дня чоловік сам не міг зрозуміти, навіщо так вчинив, але на кримінальне провадження його "подвигів" вистачило", – каже Ігор.
А одного разу наряд Ільїна приїхав на виклик до бабусі, яка купилася на відомий обман за схемою "Ваш син у міліції, платіть гроші". "Вона віддала 5000 гривень, але виявилося, що сина у жінки немає. Аферист був настільки переконливий, що бабуся йому повірила", – згадує Ігор.
БЕЗСТРАШНИЙ КОП СТРИБАЄ З ПАРАШУТОМ
На вірність народу Антон Фоміних присягнув ще до роботи в поліції. 31-річний хлопець опинився в числі добровольців в зоні бойових дій на Донбасі, коли збройний конфлікт був у самому розпалі. Зате тепер на вулицях мирного міста Антона мало що може налякати.
"У моральному плані в поліції, звичайно ж, легше, адже щодня бачити руйнування на Донбасі і перебувати під обстрілом дуже важко", – згадує службу в прикордонних військах Фоміних. Взагалі, безстрашності Антона можна тільки позаздрити. Ще в школі він захопився парашутним спортом: в 14 років здійснив свій перший стрибок, а сьогодні в активі у екстремала їх 128!
Антон впевнений: обов'язок кожного копа – допомагати людям. "Одного разу надійшов виклик на планшет. Протягом трьох хвилин ми приїхали, і з'ясувалося, що хлопчик якимось чином втік від своєї бабусі, – згадує Антон. – Підняли на вуха всю округу, але виявилося, що дитину знайшли перехожі, які тут же повідомили про це поліції. Так два наряди копів дуже швидко вирішили проблему, адже батьків, які тут же примчали до нас, колотило від хвилювання".
ДОСТАВИЛИ РОДИНУ В ПОЛОГОВИЙ БУДИНОК З МИГАЛКАМИ
Андрій Куценко прийшов у нову поліцію із заводу "Електроважмаш", де працював інженером. "Все дитинство займався футболом, але стати професійним спортсменом не вийшло. Також захоплювався автоспортом, альпінізмом і рукопашним боєм", – розповідає про себе Андрій. На новій роботі у 25-річного хлопця вільного часу не так багато, тому кожну хвилину він намагається приділити дружині і семирічному синові.
Найяскравіший випадок на службі – те, як під час нічного патрулювання Андрій з напарницею Оленою Алешиной побачили стоїть біля машини хлопця, який явно хвилювався. Як з'ясувалося, він в поспіху завантажував машину речами, адже вдома його дружина була вже готова народжувати.
"У швидку він додзвонитися не зміг і вирішив їхати на своїй машині. А так як часу і так було втрачено чимало, ми вирішили допомогти: посадили їх в патрульну машину і швидко доставили до пологового будинку, – згадує Куценко. – Потім мені подзвонив чоловік, подякував і сказав, що дівчинку назвали Альоною: перша буква – на честь мене, а решта – на честь Олени".