Успенський. Відновити його було мрією блаженнішого Володимира.
25 червня 1988 року Києво-Печерській лаврі повернули статус монастиря, втрачений у 1926 році після перетворення Лаври на Всеукраїнське музейне містечко. Причина відкриття монастиря в часи перебудови була настільки вагомою, що навіть радянським чиновникам довелося змиритися, — святкування 1000-річчя хрещення Русі.
Першим настоятелем відновленої обителі став митрополит Київський і всієї України Філарет (Денисенко) (через чотири роки, у 1992-му, позбавлений сану), а намісником — архімандрит Іонафан (Єлецьких). З 1992 року і до останнього свого дня настоятелем Лаври був Блаженніший митрополит Володимир (Сабодан). Що стосується намісників, то за перші шість років після відкриття Лаври їх змінилося кілька, але з різних причин вони покидали обитель. Все змінилося, коли в 1994 році намісником став митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павло (Лебідь). "Перше знайомство з Печерською обителлю було через стареньку брошурку, яку батько приніс з роботи, — згадує владика Павло. — Там описувалося, як був побудований перший Успенський собор, як відбувалися богослужіння і як його потім зруйнували. Мені так захотілося побувати там! Уперше я відвідав Лавру у 1985 році після першого курсу семінарії. Це був музей, але дух стародавнього монастиря відчувався.
Відкриття обителі супроводжувалося дивами. Після першої ж літургії замироточили всі (!) глави Преподобних Печерських, посудини були сповнені миру, хоча до цього не мироточили чверть століття! Зцілення біля мощей преподобних, чудесні знамення. Відчувався духовний підйом. Що стосується блаженніших митрополитів — Божа матір обирає їх по серцю. Блаженніший митрополит Володимир так мріяв, щоб Успенський собор постав із руїн і тут засяяла хоча б одна лампада. І сьогодні ми бачимо відновлений Успенський собор і процвітаючу Лавру! Нині добру справу продовжує блаженніший митрополит Онуфрій, смиренний чернець по своїй природі, якому Господь поклав хрест першосвятительського служіння, і він несе його вірно і гідно".