Верховна Рада може виділити окремий день для ухвалення законів
Верховна Рада України 18 травня розгляне два скандальних законопроекти про релігійне життя українців. Українській Православній Церкві (УПЦ) хочуть надати "особливий статус" і затверджувати призначення священиків на керівні посади. Крім того, парламентарі планують спростити процедуру зміни статуту релігійної громади. В результаті після голосування простої більшості храми зможуть змінювати свою юрисдикцію. В УПЦ впевнені, що ця норма призведе до рейдерських захопленнь православних церков.
Законопроект №4511 під авторством 11 депутатів з "Самопомочі", БПП і "Народного фронту" зареєстрували ще в квітні минулого року, проте розглядатимуть документ в залі парламентарії тільки завтра.
Якщо закон ухвалять:
1. Церква, "керуючий орган якої перебуває на території держави-агресора, отримає" особливий "статус". Йдеться про найпоширенішу в Україні конфесію – Української Православної Церкви.
2. Після ухвалення закону Церква буде зобов'язана протягом трьох місяців підписати угоду з центральним органом влади і взяти на себе низку зобов'язань.
3. Керівний склад Церкви і в регіонах, і в столиці, призначатимуть тільки після узгодження з центральним органом влади. При цьому вимоги до єпископів законом не конкретизовані.
4. Орган центральної влади може на власний розсуд вирішувати, призначати єпископа керуючим єпархією, чи ні. За системне порушення цієї норми УПЦ можуть заборонити на території України.
У пояснювальній записці автори документи уточнили, "особливий" статус потрібен для того, щоб уникнути "зовнішнього впливу" на церкву.
Законопроект №4128 також зареєстрований під авторством депутатів з БПП, "Самопомочі" і "Народного фронту". Проект закону складається всього з двох пунктів.
Перше: приналежність українця до певної релігійної громади визначається його самоідентифікацією і участю в релігійних обрядах.
Друге: за рішенням простої більшості віруючих статут громади можуть змінити.
Так, якщо документ ухвалять, парафіяни (або ж ті, хто ідентифікує себе з цим приходом) можуть провести збори і змінити конфесію приходу. В результаті чого будівля храму перейде у власність іншої конфесії.
Екс-голова Держкомітету у справах національностей та релігій Юрій Решетников вважає, що обидва законопроекти – крок до роздування міжрелігійних конфліктів в Україні. Ще в 90-х в Україні було 900 "спірних храмів" (на майно УПЦ претендувала Церква Київського патріархату, що відкололася), 2010-го їх залишилося всього близько 30. Наразі – майже вдвічі більше. Після того, як міняти статут церкви можна буде простою більшістю парафіян, впевнений експерт, "гарячі точки" з'являться по всій країні.