Можна, звичайно, перейменувати БРДМ-2 в "Хазар", злегка поєднувати його, як це зробив український військпром. Але суті справи косметична операція не змінює. В основі "Хазара" все одно – стара радянська машина. І ЗСУ, і денеерівці вбивають один одного тією технікою, яку я пам'ятаю ще по своїй службі в Радянській Армії чверть століття тому: "Градами", протитанковими гарматами "Рапіра", прийнятими на озброєння в 1961 році (Господи, мене ще не було на світі !), гранатометами РПГ-7 і просто звичайними "калашами". На Донбасі вистрілила зброя, яка СРСР спочатку готував для Третьої світової війни – проти капіталістичного Заходу. І стало лупити по дітях і онуках тих, хто її розробляв. Нещадно. Руйнуючи НАШУ власну цивілізацію.
Досі запаси її величезні. І в Росії, що підтримуює "ДНР" і "ЛНР", і в Україні. Скільки не розпродавали в Африку в 1990-і і 2000-і роки спритні бізнесмени арсенали часів розвиненого соціалізму, а їх вистачило на донецьку війну, перед якою блякнуть по руйнівності і Афганістан, і Чечня.
Хтось міг припустити, що так обернеться? Та ніхто! Кривавий дощ триває, і кінця йому не видно. Коли одна з сторін виявляє готовність до перемир'я, інша приймає це за ознаку слабкості і починає натискати. І навпаки. Справжньої партії миру немає поки ні в Києві, ні в Москві, ні в Донецьку.
Ще один прояв абсурду цієї війни полягає в тому, що підтримуючи дві самопроголошені республіки Донбасу, Москва одночасно спонсорує київський режим, який в російських ЗМІ часто називають "фашистським". І не може не спонсорувати! Через територію України проходить найважливіший для Кремля газовий маршрут. Відмовившись від нього (на зло "фашистам"!), можна зламати Газпром, як динозавра. А Газпром – це становий хребет держави Російської – системоутворююча компанія її економіки. Грошики за транзит російського газу йдуть в українську скарбницю, з якої фінансується горезвісна АТО. І скільки б у Києві на найвищому рівні не закликали відмовитися від економічних відносин з країною, яку Верховна Рада офіційно визнала агресором, а транзитні гроші все одно будуть надходити до бюджету України, як і російський газ через її територію до Європи.
Маячня? Реальність! Але реальність маячна. Все, що відбувається нагадує мені бійку двох сіамських близнюків, які зрощені тілами і безуспішно намагаються роз'єднатися. Звичайно, погано жити сіамським близнюкам. Ходити нелегко. Брат за братом постійно доглядає. Брат брата шпиняє. Ні усамітнитися, щоб поміркувати, ні в іншу, більш приємну, компанію піти не виходить. Але війна нерозумних сіамських близнюків, та ще й зброєю, що дістався у спадок від покійного радянського тата, – це ще гірше. І нехай кожен, хто підтримує цю бійку, врахує: смерть одного із сіамських близнюків миттєво призводить до кончини і його брата. Буквально через кілька годин. Через зараження крові від братнього трупа, який розкладається.