Вадим Свириденко. Фото: Данило Павлов
Українська збірна вперше вирушила в Канаду на міжнародний турнір Invictus Games – Ігри нескорених. Сьогодні наші спортсмени прибули в Торонто. Напередодні початку змагань сайт "Сегодня" поспілкувався з членами збірної України.
Взимку 2015 року в Дебальцевому санінструктор 128-ої окремої гірсько-піхотної бригади Вадим Свириденко отримав поранення в праве передпліччя і стегно. Бригада, яка намагалася вирватися з оточення, потрапила під обстріл терористів, а "Урал", на який перебралися вцілілі бійці, підірвався на міні. Три дні Свириденко провів на 20-градусному морозі, після чого потрапив в полон до супротивника. Українській стороні його передали майже відразу – з пораненнями, обмороженням 4-го ступеня і сепсисом. Щоб врятувати бійцеві життя, лікарі були змушені ампутувати йому кисті рук і стопи. Реабілітацію Вадим проходив в США, де йому зробили протези. Там же він почав посилено тренуватися.
"Ще коли я лежав у реанімації, до мене прийшов афганець, який втратив на війні ногу, і сказав, що, коли втрачено багато м'язів, щоб відчувати себе краще, потрібно навантажувати інші м'язи, які їх замінять. Показав вправи, які потрібно робити, – розповідає Вадим. – я багато тренувався. Для себе поставив за мету: щоб краще ходити, потрібно і бігати. Тренери теж сказали, що є сильні м'язи, і я можу бігати. І вже коли я приїхав в Америку, реабілітологи розповіли, що є ті, хто бігають на протезах".
Спочатку Вадим тренувався на звичайних протезах, потім – на спортивних, хоч отримати їх було і непросто, почав плавати. Уже в 2016 році Свириденко став призером 41-го марафону морської піхоти в США у Вашингтоні, пробігши 10 км. Сьогодні Вадим – уповноважений президента з питань реабілітації учасників АТО і член національної збірної України на "Іграх нескорених 2017". Змагатися з ветеранами з інших країн він буде в бігу і веслування на тренажерах. Про участь в цьому змаганні ветеран каже: спорт любив завжди, але після поранення, якщо йому вдалося досягти такого рівня, то чому б не показати це іншим.
Фото: Данило Павлов
"Я працюю в системі реабілітації. Мені самому треба показувати, що це можливо, що це протезування в Україні потрібно, і це потрібно робити. А то, що я змагаюся, розширює мої можливості. Я можу вивчити систему багатьох країн і внести це за допомогою міністерств і президента в систему української реабілітації, – каже він. – А особисто мені це дає те, що я перебуваю в формі".
Про очікування від змагань Свириденко говорить обережно – звичайно, всі члени команди хочуть завоювати медалі, але оцінити рівень підготовки суперників складно, адже склади збірних змінюються щороку. Непросто буде ще й тому, що виступати доведеться в Канаді, де погодні умови відрізняються від українських.
"Будемо намагатися викластися максимально, – каже Вадим, – Ми тренуємося для цього, нас спеціально відібрали, щоб дійсно показати результати. І всі хочуть отримати перші місця. Будемо боротися за них".
Як розповідає головний тренер збірної Євген Мазур, Свириденко настільки цілеспрямований, що іноді його доводиться навіть стримувати. Сам Вадим каже, що справа не тільки в змаганнях. Попереду – холодний сезон, займатися буде складніше, та й тренерів поруч вже не буде. А це загрожує погіршенням фізичного стану, говорить він.
З тренером Євгеном Мазуром. Фото: Данило Павлов
"Мій стан покращує те, що я серед хлопців, що я поруч з ними бігаю. Вони для мене є стимулом. Іноді дуже складно. Не можу сказати, що у мене кожен день є поліпшення фізичного стану. В один день вище, в іншій – нижче. Біжиш з кимось поруч, він задасть темп, а ти всередині відчуваєш: ну все, зараз тут ляжу, але, все-таки, тримаєшся і намагаєшся це навантаження витримати. І це теж психологічна реабілітація для нас", – розповідає Свириденко.
Розповідаючи про команду, Вадим посміхається: ветеран ветерана завжди зможе підтримати, зрозуміти і пробачити за жарти. Особливо ця підтримка відчувається, коли йдеться про військове минуле.
"Ми це стан теж розуміємо, підтримуємо, ділимося, допомагаємо знайти фахівців. Це теж дуже велика робота. І те, що ми разом, один одного підтримуємо – це вже ветеранський рух. Це те, що має зробити міністерство ветеранів – зібрати всіх ветеранів разом. щоб хлопець, який лежав в селі і чекав невідомо чого, був в цьому русі, щоб він не відчував себе покинутим", – розповідає він.
"... Але, все-таки, ти тримаєшся". Фото: Данило Павлов
Після змагань ветеран має намір займатися цим і далі – розробляти програми реабілітацій для тих, хто пережив поранення, ампутації, полон. Державна підтримка цієї роботи вже є, каже він.
Раніше сайт "Сегодня" підготував список українських учасників, дисциплін, а також поспілкувався зі спортсменами і головним тренером збірної.
Нагадаємо, на змагання в Канаду разом з українськими спортсменами вирушила знімальна група ТРК "Україна". Всі подробиці про Ігри нескорених читайте в спецпроекті сайту "Сегодня".