Москва вчиться обходити санкції, але попереду на неї чекають нові обмеження / Колаж "Сьогодні"
Провідні світові ЗМІ уважно стежили за переговорами між Україною та Росією, що напала на неї, які відбулися в Туреччині 29 березня. Також вони аналізують, як Москва вже почала оминати санкції та що для світової спільноти дасть перемога України.
Після переговорів
Американська газета The New York Times пише, що заяви Росії про деескалацію були зустрінуті Україною та миром зі скептицизмом та побоюваннями, що російські війська намагатимуться захопити іншу частину України. Міністерство оборони Великої Британії вважає, що є "велика ймовірність" того, що Росія перефокусує свою увагу на східному регіоні України – Донецьку та Луганську.
Британське видання The Guardian наводить слова заступника прем'єр-міністра Великої Британії Домініка Рааба, що королівство готове стати незалежним гарантом безпеки України, якщо їх попросять. Проте замінювати функції НАТО вони не будуть.
"Ми дуже уважно розглянемо все, що, за словами президента Зеленського, йому потрібно. Але я думаю, що ми не маємо наміру повторювати зобов'язання НАТО, які стосуються лише членів НАТО. Ми дуже ясно дали зрозуміти, що не збираємось залучати Росію до прямої військової конфронтації. Україна не є членом НАТО", – наголосив у своєму коментарі Рааб.
Смертоносна зброя
Британська газета The Times з посиланням на слова прем'єр-міністра Сполученого Королівства Бориса Джонсона повідомляє про намір Великої Британії розпочати постачання в Україну більш смертоносної зброї. Таке рішення прем'єр пояснив тим, що Росія вдасться до нового етапу ескалації, незважаючи на черговий раунд мирних переговорів.
Бойкот спортивної Росії
Міжнародне агентство Reuters повідомляє, що український футбольний клуб "Шахтар" Ріната Ахметова закликав ФІФА та УЄФА виключити Росію зі свого складу через влаштований в Україні геноцид. За словами генерального директора клубу "Шахтар" Сергія Палкіна, Росія завжди використовувала спорт як інструмент пропаганди, тоді як сьогодні ця ідеологія загрожує існуванню мирних українців.
"Я хотів би закликати УЄФА та ФІФА зробити ще один крок і скасувати або призупинити членство Росії в їхніх лавах. У 1970-і ПАР була виключена з ФІФА за політику апартеїду, а Росія має бути виключена за політику геноциду українців та розв'язану ними кровопролитну війну на нашій Батьківщині", – сказав Палкін.
Кривава нафта
Економічне агентство Bloomberg повідомляє, що російські танкери із нафтою приховують своє переміщення. І це може означати, що вони потай вивозять російську нафту всупереч санкціям. За тиждень зафіксовано щонайменше 33 випадки так званої "тіньової активності" російських танкерів, коли бортові системи для передачі даних про місцезнаходження були відключені.
РФ не може продати свою нафту через санкції та відмову західних трейдерів від співпраці з агресором.
Перемога України – слабка стабільність
Американська газета The Wall Street Journal пише, що війна в Україні вже показала, що "міжнародний лад, заснований на правилах", є абсолютним міфом. Якщо Україна переможе та переживе російську агресію як незалежна держава, це буде перемога виключно України. Звичайно, в адміністрації США буде спокуса назвати це перемогою світового порядку, заснованого на правилах і демократії. Але це буде помилка. Перемога буде за Україною, що призведе до слабкої регіональної стабільності, а не до оновленого світового порядку.
"Адміністрація Байдена активно захищає те, що вона називає "міжнародним порядком, заснованим на правилах", але такого не існує. Простору безпеки, що керується глобальними правилами або декількома ключовими силами, що охоплює всю Землю, не існує, про що має нагадати нам війна в Україні. Також немає "глобальної загрози", яка однаково загрожує всім державам, а радше регіональні ревізіоністські сили, що загрожують сусіднім державам. Тимчасова регіональна рівновага з власною динамікою влади зумовлена місцевими історичними змаганнями. Вони нестабільні та схильні до війн. Вони вимагають постійної уваги та управління", – вважає професор політики Католицького університету Америки та науковий співробітник Інституту екології людини Якуб Грігель.