/ Фото: Анатолiй Бойко, Сьогодні
Менше двох тижнів залишилося до позачергових виборів до Ради – нагадаємо 21 липня українцям доведеться визначитися, хто буде розвивати країну протягом наступних 5 років. Важливими аргументами на користь тих чи інших партій стануть передвиборчі обіцянки, що стосуються сфер освіти та охорони здоров'я. Як кандидати планують "вчити" і "лікувати" народ, розібралися "Сьогодні".
Освіта
Тут без сенсацій. Багато партій обіцяють "доступне, якісне та сучасне" навчання, не надто вдаючись у подробиці. Але в деяких маніфестах все ж зустрічається конкретика. Наприклад, в "Голосі" хочуть прискорити реформу школи, ввести електронні підручники на шкільних планшетах, запустити безкоштовні онлайн-курси для самоосвіти від кращих вчителів, а держфінансування університетів зробити залежним від кількості студентів. Останнім, в свою чергу, обіцяють можливість вибирати курси і оцінювати якість лекцій. Основний посил ідеологів партії: "Освіта повинна шукати таланти, наука – будуватися ними". До слова, для вчених хочуть збільшити обсяги грантової підтримки.
У той же час в президентській партії "Слуга народу" за поліпшення якості освіти хочуть боротися гривнею: підняти зарплату педагогам до рівня трьох мінзарплат (12,3 тис. грн). Також партія збирається зробити рівноправними приватні і державні навчальні заклади і "оновити" освітню і наукову інфраструктуру, але як – не уточнюють.
Не розписує освітні нюанси і "Батьківщина", яка має намір "переглянути структуру і фінансування" всієї системи. У партії чомусь гарантують безкоштовну освіту, яка у нас і так є. Втім, це декларують і в "Опозиційному блоці", відзначаючи, що безкоштовними також повинні бути продовжені заняття і позашкільна освіта.
Медицина
У сфері медицини частина партій заявила, що медстрахування у пріоритеті, забуваючи про те, що Міністерство охорони здоров'я вже повільно, але вірно до нього рухається. При цьому його принципи кандидати розуміють по-різному. Зокрема, в "Батьківщині" його хочуть ввести за рахунок роботодавців з одночасним зменшенням вдвічі податкового навантаження на їх підприємства, а в "Громадянській позиції" говорять про "державне страхування". Там планують також реформувати МОЗ. Хочуть позбавити відомство від "невластивих йому функцій": управління лікарнями, їх обслуговування та ремонту. Замість цього зусилля МОЗ направлять на розробку політики та планування в сфері охорони здоров'я.
А ось в "Голосі" запевняють, що продовжать зміни, започатковані нинішнім МОЗ: досягнуть того, щоб держава платила і за послуги на вторинному ринку, допрацюють е-медицину, розширять держфінансування ліків. Уже розпочату реформу хочуть довести до кінця і в "Європейській солідарності". У партії додають, що займуться законодавчою базою для переходу до системи обов'язкового медичного страхування і врегулюють правові відносини між лікарями та пацієнтами і лікарнями та пацієнтами.
У партії "Слуга народу" хочуть боротися з фармакологічною мафією, скасувавши корупційний механізм повторної сертифікації ліків. Крім того, партія обіцяє перевести всю медичну документацію в е-форму. Відзначимо, що цей процес уже запущений і цілком успішно впроваджується.
Не відстають з обіцянками покращити медицину і в "Українській стратегії Гройсмана". Там не забули про "своєчасну та якісну екстрену медичну допомогу", а також обіцяють забезпечити українцям доступ до гарантованого пакету медичних послуг і лікарських засобів. Втім, це теж міститься в постулатах нинішньої медреформи.
"Не плутайте "страховку" з цивілізованою системою здоров'я"
Окремі обіцянки партій вже розкритикували нинішні чиновники.
"Не плутайте "страхову систему" з програм партій з цивілізованими системами охорони здоров'я або приватним медстрахуванням. У них є чіткі правила оплати, зрозумілий гарантований пакет послуг і ліків, правила його отримання", – каже заступник голови МОЗ Павло Ковтонюк.
Деякі пропозиції партій, за його словами, схожі на модель в РФ – там страховий держфонд дає гроші не лікарням, а приватним страховикам, які "часто належать олігархам", а чесної системи отримання медпослуг немає.
У той же час експерт з питань освіти Андрій Черних зазначає, що в майбутньому нардепам треба б прийняти закони про повну загальну середню і профосвіту, "оновити ліцензійні умови здійснення освітньої діяльності", створити е-систему моніторингу працевлаштування випускників та забезпечити всі школи широкосмуговим інтернетом.
Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розбиралися в тому, хто і навіщо йде до Верховної Ради. Дивіться спецрепортаж "Слідами партійних списків":