Некролог. Євген Марчук, перший голова СБУ, власник газети і рятівник дисидентів

5 серпня стало відомо про смерть колишнього прем'єр-міністра України, першого голови Служби безпеки України (СБУ), міністра оборони України, секретаря РНБО Євгена Марчука. Причиною смерті стала зупинка серця, повідомила його дружина Лариса Івшина.

Від вчителя німецької до керівника спецслужби

Марчук народився 28 січня 1941 року в селі Долинівка Кіровоградської області. Його батько і мати все життя пропрацювали в колгоспі. Закінчив Кіровоградський педагогічний інститут за спеціальністю вчитель української мови та літератури, вчитель німецької мови.

як стверджує "Лівий берег", вже в студентські часи був завербований Комітетом державної безпеки СРСР. У 1963 році вступає на службу в КДБ, де пройшов, за даними "Вікіпедії", кар'єрний шлях від молодшого оперуповноваженого до першого заступника КДБ УРСР генерал-майора Миколи Голушка (1990). У 1977 році Марчук переходить з оперативної роботи в П'яте управління КДБ, яке боролося з "ідеологічними диверсіями".

Співробітники цього відділення "працювали" з широким колом "ідеологічних ворогів" – від націоналістів і дисидентів аж до членів релігійних організацій. У різні роки в управлінні служили В. Путін і його ймовірна жертва А. Литвиненко.

Українська служба ВВС відзначає, що інформація про службу Марчука в КДБ "суперечлива і мало відома", водночас відзначалася його допомога деяким дисидентам з українського національно-визвольного руху, яких він нібито врятував від заслання.

Незалежність Марчук зустрів у званні генерала КДБ. 6 листопада 1991 року був призначений першим головою Служби безпеки України (СБУ), правонаступниці КДБ УРСР. За його власним словами, в перший місяць він звільнив 17 генералів і півтори тисячі одиниць керівного складу.

"Досьє" Марчука

Під час каденції другого президента України Леоніда Кучми пішов у політику. Вищим досягненням в уряді для Марчука стала посаду прем'єр-міністра України у 1995-1996 рр., яку він займав менше року. При цьому народний депутат України VII і VIII скликань Олександра Кужель охарактеризувала його прем'єрство як "ніяке".

У 1998 році заснував партію Соціал-демократичний союз і захистив кандидатську дисертацію на тему "Кримінологічна та кримінально-правова характеристика злочинних організацій" в Університеті внутрішніх справ України. Але при цьому, як відзначає "Вікіпедія", за той час, поки Марчук очолював СБУ, спецслужба не порушила жодної справи за фактом розкрадання державної власності, де б фігурували прізвища високопосадовців.

Марчук брав участь у президентських перегонах 1999 року, де вважався серйозним опонентом Леоніда Кучми, але в підсумку прийшов четвертим у першому турі з 2,2 млн голосів виборців (8,13% від загального числа).

В українському політикумі 90-х ходила легенда, що за час служби в КДБ Євген Марчук зібрав міфічне "досьє" на всіх більш-менш помітних політиків незалежної України. Крім того, Марчука називали одним з "батьків" "касетного скандалу" у 1999 році – нібито саме він організував "прослушку" в кабінеті президента Леоніда Кучми. Нагадаємо, що зроблені записи свідчили про причетність Кучми до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе.

У 2003-2004 рр. займав посаду міністра оборони України, але подав у відставку після скандалу з вибухами на артилерійських складах в Артемівську та Новобогданівці 6 травня 2004 року. Нагадаємо, в результаті вибухів загинуло 5 людей.

Після поразки на парламентських виборах виборах-2006 його партії "Євген Марчук – Єдність" відійшов від активної політичної діяльності, що не завадило йому у 2016-2019 роках представляти інтереси України в Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі.

Марчука називали власником щотижневої громадсько-політичної газети "День", яку очолювала його друга дружина Лариса Івшина.

Нагадаємо, раніше, 29 травня, стало відомо про смерть посла України в Таїланді Андрія Бешти. Причиною смерті 45-річного посла став серцевий напад.