Фото nbnews.com.ua
Спостерігаючи за дискусією, яка ведеться в ЗМІ, а ведуть її журналісти і ці сучасні політики в ВР, мене просто дивує безграмотність і перших, і других. Переважно звучить така теза: "КС схвалив законопроект". Це дурість і безграмотність політиків, юристів цих політиків. Якби вони хоч раз відкрили Конституцію, прочитали і вдумалися, що там написано... КС дає висновок на відповідність лише двом статтям Конституції: 157 і 158. КС не вирішує питання по суті, він взагалі не аналізує закон з точки зору його предмета.
Завдання КС – зробити попередній перегляд законопроекту на предмет того, чи не порушує він права людини і територіальну цілісність України. І все, більше нічого. Взагалі не просто абсурдною, а я б сказав – антидержавною виступає позиція фракцій "Самопомочі" і "Радикальної партії". Вони не голосували навіть за направлення проекту в КС 16 липня. Це ж не обговорення проекту по суті, яке почнеться в першому читанні. І питання про особливий статус Донбасу, яке записане в Перехідних положеннях проекту змін до Основного закону, відпадає саме собою. Це не було предметом розгляду КС.
Я не знаю, коли проект винесуть на голосування. Але процедура також передбачена Конституцією. Перше читання відбувається після висновку КС, і для прийняття потрібна проста більшість – 226 голосів. Після цього документ направляється до профільного комітету для того, щоб депутати протягом двох тижнів внесли свої поправки перед другим читанням. А друге читання може бути тільки на наступній сесії.
Те, що роблять Оксана Сироїд, Олег Березюк та Олег Ляшко, заявляючи про узурпацію влади в руках президента щодо проекту змін до Конституції, – деструктивна антидержавна позиція. Зараз у президента потужні права, оскільки є обласні та районні адміністрації, які ним призначаються і мають величезні матеріальні ресурси. Вони мають важелі впливу на місцеве самоврядування через ці гроші. Законопроект забирає права у держави, у президента, у адміністрацій. Адміністрації ліквідуються, їх не буде. І те, що впроваджується інститут префектури, – всього-на-всього координаційно-наглядова функція держави. З одного боку, наглядова – за дотриманням Конституції і законів України місцевим самоврядуванням. У нас не може бути "Гуляйполе" Махно (анархічна республіка, створена Нестором Махном, з центром в місті Гуляйполе. – Авт.). У нас це вже вилилося в тисячі смертей на Донбасі.
Якщо водій порушує ПДР, йому виписують штраф. Якщо це кримінальний злочин, ти йдеш за грати. А орган самоврядування – група людей. Їм що тоді, можна дозволити нехтувати Конституцією і законами? І якщо ще в радянські часи і по сьогоднішній день за цим стежила прокуратура, здійснюючи загальний нагляд... А ми вже 20 років воюємо за те, щоб забрати у прокуратури загальний нагляд. Прокуратура не може бути політичним органом. Прокуратура – це державне обвинувачення, яке має бути аполітичним і незалежним, як і адвокат, і прокурор. Тому ліквідуються глави адміністрацій, ліквідуються адміністрації як такі. А ліквідуючи прокуратуру і адміністрації, на місцях, як кажуть, має бути "око" держави, яке буде стежити за законністю і порядком, щоб місцеві органи влади не виходили за рамки своїх повноважень. Конституцією виписано, що у сфері компетенції рішень органів місцевого самоврядування виключно питання місцевого життя. Що таке питання місцевого життя? Це – дитсадок, школа, каналізація, світло, вода, дороги, пісок у річці... Але не питання державної політики, які покладені на ВР, як законодавчий орган, суди, прокуратуру, і міліцію, як орган правопорядку. Навіть перфект не матиме управлінських повноважень, але зможе координувати діяльність місцевої влади: дивитися, чи правильно забезпечується реалізація державної політики на місцях. А зараз глави адміністрацій здійснюють управління на всій території області або району. У префекта не буде управлінських функцій. Управлінські функції у виконавчій владі будуть здійснювати центральні органи виконавчої влади: Міносвіти в освітній сфері, Мін'юст – в реєстрації і т.д. Префект має лише координувати діяльність органів місцевого самоврядування. При цьому ні префект, ні президент, нічого не скасовують (акти органів місцевого самоврядування – Авт.), а повинні звернутися до суду. Президент – в Конституційний, а префект – в адміністративний. І як тільки КС скаже, що дійсно, таке рішення органу місцевого самоврядування є неконституційним, що воно посягає на територіальну цілісність або суверенітет, несе небезпеку і т.д., тоді президент розпускає місцева рада. Також і префект – чекає рішення суду. Тут немає ніякого свавілля. Він би був, якби сам президент своїм рішенням розпускав органи місцевого самоврядування та призначав перевибори. Ось це було б те, про що говорить Олег Березюк та Оксана Сироїд. Якщо в Раді деякі депутати кричать про судову реформу, про судову владу, то в одних питаннях вони визнають юрисдикцію суду, а тут для них це неважливо? Це абсурд і насамперед обман людей.