Вчора міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик запевнив, що проблем з опалювальним сезоном в Україні не буде. Мовляв, підготовка йде за графіком, створено кризовий штаб, який очолює прем'єр-міністр, є програма по запасах вугілля, газу, тож хвилюватися не варто.
Ніякою мірою не хочу засумніватися в словах міністра, впевнений, що взимку в наших будинках буде і тепло, і гаряча вода.
Але сказати, що у нас все добре, теж не можна. Є ряд загроз, на які слід звернути увагу. В іншому випадку, проблеми будуть.
Насамперед це стосується запасів газу і вугілля.
Станом на початок серпня, в наших підземних газових сховищах (ПГС) було 10,6 млрд. кубометрів блакитного палива. Поки що ми відстаємо від торішнього графіка, адже на початку серпня 2015-го в ПГС знаходилося близько 13 млрд. кубометрів газу.
Для успішного проходження опалювального сезону необхідно 18-19 млрд. кубометрів. Це означає, що в найближчі 3-4 місяці необхідно купити і закачати 7-8 млрд. кубометрів.
Запитання – де взяти гроші? За словами голови "Нафтогазу" Андрія Коболєва, компанія розраховує зробити запаси на зиму за рахунок кредиту ЄБРР на $ 300 млн. і кредиту Світового банку на $ 500 млн.
Решту "Нафтогаз", мабуть, профінансує за свій рахунок. За нинішніх умов зробити це буде непросто. Крім того, Росія продовжить використовувати тактику тиску на Україну на газовому фронті. За останній місяць обсяги транзиту російського газу через українську газотранспортну систему впали на 19%. Нас намагаються зробити більш поступливими, і ближче до зими від Кремля можна очікувати чого завгодно.
Аналогічні проблеми і з запасами вугілля. Зараз на складах знаходиться 1 287 тис. тонн проти 1 526 тис. тонн минулого року. Великі обсяги вугілля ми купуємо на окупованих територіях, до нас воно потрапляє транзитом через Росію.
У разі посилення обстрілів цей канал поставок може бути заблокований, що неминуче призведе до віялових відключень електроенергії.
Ще один фактор ризику – робота теплокомуненерго. Десятиліттями вони сиділи на дотаціях, при цьому ще й примудрялися накопичувати багатомільярдні борги. Прострочена заборгованість підприємств ТКЕ і ТЕЦ за газ, використаний для виробництва тепла, становить 17,6 млрд. грн, з яких 2,3 млрд. грн. – це борги 2016 року.
"Нафтогаз" налаштований рішуче вибивати борги, рахунки багатьох енергокомпаній по всій Україні заблоковані. Ситуація так чи інакше вирішиться, але теплокомуненерго, ці рудименти пострадянської епохи, змушені будуть або змінюватися, або йти з ринку.
Таким чином, у нас зараз кілька точок напруги.
це:
- Створення запасів газу і вугілля на зиму;
- Тиск Росії, від якої ми хай і менше, але все ж залежимо;
- Застаріла інфраструктура в енергетиці та житлово-комунальному господарстві;
- Робота теплокомуненерго, не пристосованих до ринкових умов.
Чи можна якось знизити напругу найближчим часом?
На жаль, повною мірою це не вдасться.
Треба розуміти, що Україна знаходиться на шляху переходу від старої, неефективної системи до нової, сучасної, конкурентної і прозорої.
Завдання держави – створити відповідні правила гри. Для тих, хто працює на відновлюваних джерелах, для тих, хто видобуває газ в Україні і т.д. Тільки так ми зможемо знизити імпорт енергоносіїв, модернізувати інфраструктуру в енергетиці та житлово-комунальному господарстві.
А поки що кожен новий опалювальний сезон для нас – це НП, це кризові штаби і всі інші, не дуже приємні атрибути.