Муса Магомедов
Криза пандемії важко позначилася на українських громадянах. Внаслідок карантинних обмежень і двох національних локдаунов, з травня 2020 по травень 2021 року в Україні з'явилося 2 млн нових безробітних. Значно прискорилася інфляція. Лише за підсумками минулого року соняшникова олія подорожчала на 75%, цукор – на 68%, яйця – на 34%. Комунальні тарифи в середньому зросли на 30-40%.
За оцінкою експертів, середня українська сім'я сьогодні змушена витрачати на продукти від 40% сімейного бюджету. У малозабезпечених громадян і пенсіонерів цей показник доходить до 70%. Періодичне незначне збільшення пенсій і соціальних допомог не встигає за зростанням цін і комунальних тарифів.
Приблизно в такому стані українське суспільство підійшло до моменту, коли в парламенті був проголосований в першому читанні законопроєкт №5600, який передбачає значне підвищення податків для бізнесу. Його автори показово "опікуються" добробутом українців. На їхню думку, додаткові 50 млрд грн на рік, які забезпечить прийняття зарплатні, зможуть вирішити соціальні проблеми українців.
Але, швидше за все, відбудеться зворотне. Підприємці, щоб уникнути збитків, закладуть підвищені податкові вимоги в собівартість продукції. Після цього у всій економіці почнеться стрімке зростання цін. Найбільше зростання, на думку експертів, очікується на продукти харчування, комунальні послуги та проїзд в громадському транспорті. При цьому інфляційна спіраль буде розкручуватися мінімум рік-два, поки уряд і Нацбанк зможуть взяти зростання цін під контроль.
Отже, проголосувавши за законопроєкт №5600, влада по суті "вистрілить собі в ногу". Адже неконтрольована інфляція і зниження рівня життя громадян неминуче вдарять по політичним рейтингам. Якби мова йшла про необхідні для країни, але непопулярні реформи, на рейтинги можна було б не звертати увагу. Але тут інший випадок. Підвищення податків небезпечне для бізнесу і громадян і не потрібно нікому, крім авторів цього антисоціального документа.