Одеситка Вікторія Ризова-Буйліна вже шість років захоплюється незвичайним для України хобі – німецьким мистецтвом гільйошування, тобто випалювання по тканині. За цей час 52-річна майстриня, у якої навіть немає спеціальної художньої освіти – вона вчилася на педагога-психолога дошкільнят, – стала справжнім експертом у випалюванні малюнка.
Вікторія дізналася про гільйошування завдяки журналу для рукодільниць – там вона прочитала статтю про жінку, яка працює в техніці випалювання по штучному шовку, зв'язалася з нею і взяла кілька уроків, на яких познайомилася з азами мистецтва.
Свої нові навички Вікторія першою справою застосувала в побуті. Для улюбленої внучки створила сукню до свята травневих квітів на ранок в дитячому садку. "У перші роки я весь час бралася за щось нове – робила костюми для дітей, картини, серветки і навіть прикрасила в такій техніці пальто. Спочатку виготовлення однієї роботи забирало багато часу, а зараз я роблю велику квітку за дві-три години – все залежить від складності роботи", – зізнається майстриня.
За роки захоплення жінка зробила кілька сотень робіт – натюрморти, пейзажі, суконь, букетів зі штучних квітів та аксесуарів, а також серветок і великодніх прикрас. Незважаючи на такий великий досвід, наша співрозмовниця не проводить майстер-класи, але охоче ділиться секретами, якщо до неї звертаються молоді умільці.
Робота з тканиною, особливо з шовком, за словами одеситки, досить копітка. Насамперед треба зробити ескіз майбутнього виробу на щільному папері, а в роботі використовувати тільки синтетичний аналог шовку, адже натуральна китайська тканина горить. Крім такого шовку, для своїх робіт Вікторія використовує атлас, капрон і нейлон – вони добре плавляться і стають клейкими. "Важливо, щоб тканина була чистою. Її слід гарненько пропрасувати праскою і прикріпити по краях до паперу з ескізом, щоб скопіювати малюнок", – пояснює майстриня.
Потім починається випалювання за допомогою розпеченої голки, прикріпленої до звичайного електропаяльника – такий апарат наша співрозмовниця зробила самостійно. "Для того, щоб малюнок було краще видно, класти аркуш паперу з ескізом необхідно на спеціальний світловий стіл. Мені такий столик з підсвічуванням з лампи зробив чоловік. Випалювати на склі краще і в цілях безпеки – воно не прогорить, як дерево або пластик. А починати процедуру краще з середини виробу, щоб тканина не пузирилася і не зміщувалася", – радить Вікторія.
За словами одеситки, розпеченої голки достатньо для того, щоб різати тканину, випалювати дрібні отвори, зварювати разом кілька шарів тканини і обробляти краї шедевра. А для того, щоб з'єднати окремі елементи, досить просто легко торкатися гарячою голкою накладених один на одного шарів тканини таким чином, щоб в точці дотику тканина оплавилася, але не прогоріла наскрізь.
За словами майстрині, зараз вона найчастіше робить в техніці гільйошування квіткові аксесуари для своїх подруг і їхніх онучок, ремонтує одяг. "До мене часто звертаються, коли на одязі залишається плямочка, яка не переться. Тоді, щоб не нашивати заплатки, я прикрашаю виріб квіткою метеликом чи випалюю візерунок, відкриваючи для предмета гардеробу нове життя. Це займає кілька хвилин", – говорить одеситка і радить готові вироби прати руками, щоб не пошкодити під час машинного прання. А ось картини краще зберігати під склом.