Гарбузи нарізають вручну дрібними акуратними шматочками. Колаж "Сьогодні"
Цукати із гарбуза. На Дніпропетровщині відкрили ціле виробництво смакот з того, що росте чи не на кожному городі. Місцеві виграли грант – на 100 тисяч гривень. Зробили ремонт у старій будівлі, закупили професійне обладнання і зараз виготовляють цукати. Більше того – вже патентують власну торгову марку. Про незвичайну історію успіху – розповідає Антон Мачула.
Виробництво цукатів
Звичайні гарбузи, які ростуть на кожному городі в селі, стали справжнім помаранчевим золотом. Цього року зібрали кілька тонн урожаю, який можна переробити на цукати. Виробляти їх тут розпочали кілька років тому. Першу партію представили на місцевому Гарбуз-фесті. Смачності миттєво розхопили.
"Це свого роду буде нашою фішкою", – сказала ініціаторка проекту Світлана Гарнадко.
Два роки тому Маломиколаївка виграла конкурс "Неймовірні села України" та отримала грант у 100 тисяч грн. На виграш викупили та відремонтували старий будиночок, де обладнали виробництво. Придбали 3 промислові сушарки та запаслися необхідним для виготовлення цукатів цукром. Тепер тут вручну готують крафтові смаколики.
"Крошимо, потім чистимо і нарізаємо. Залежно від сорту гарбузів, як ми їх нарізатимемо, тобто у нас чотири основні сорти. Дівчата у нас всі не маленькі, тож до фізичної праці, можна сказати, звикли. А так – важкувата робота. Гарбуз має товсту шкірку і сам досить тугий. Йому потрібно надати товарного вигляду", – сказала мешканка Маломиколаївки Оксана Ломова.
Гарбузи нарізають вручну дрібними акуратними шматочками. І справа справді нелегка. Весь процес – суворе дотримання технологічних норм: залежно від сорту гарбуз або кип'ятять у сиропі, або заливають і зціджують, або просто засипають цукром. Потім сушать приблизно 10 годин. Загалом – щоби зробити цукати, витрачають 3 дні. І якщо десь недоглянути чи не вчасно зняти продукт із вогню – цукати вже не отримати.
"Свята святих де робляться наші цукати. Тут так пахне так, аромат такий", – поділилася мешканка Маломиколаївки Світлана Корж.
Свою продукцію рекламують у соцмережах та на брак замовлень не скаржаться. Цукати з гарбуза вже закупило навіть посольство Нідерландів. І все це існує лише на ентузіазмі десятка місцевих жінок.
"Зарплати немає як такої. У нас те, що ми продали, – все розходиться на те, щоб зробити ремонт у цьому будинку, закупити цукор, який дорожчає щодня. І те саме вугілля та дрова. Для невеликого села, в якому трохи більше 2 сотні жителів, таке підприємство у майбутньому може дати робочі місця", – вважає ініціатор проєкту Світлана Гарнадко.
Нині тут планують збудувати невеликий цех для виробництва. Щоб збільшити кількість клієнтів – опанували виготовлення цукатів з яблук, груш, ківі та ще десятка фруктів. Підприємство вже створило власний бренд і чекає на юридичне оформлення торгової марки, щоб продавати цукати у великих торгових мережах.